Про одну із соціальних проблем, яка нікуди не поділася з початком війни, — домашнє насильство, розповідаємо у другому матеріалі із серії публікацій на цю тему (перший "Насильство в сім’ї. Із адвокатської практики Наталії Чирочки").

Довіра людей — головне для фахівців, які працюють з проблемою насильства в сім’ї. Завдяки професіоналізму спеціалістів можна запобігти протиправним діям кривдника чи, якщо насильство вже сталося, допомогти постраждалим якомога швидше вийти з кризового стану. Про це та інше говоримо з фахівцями Олександрівської селищної ради Кропивницького району, які працюють з проблемою насильства в сім’ї.

Хто уповноважений працювати над попередженням насильства в сім’ї

Питаннями протидії домашньому насильству в Олександрівській громаді займаються визначені чинним законодавством відповідальні особи, а саме представники служби у справах дітей, відділу соціального захисту населення, відділу освіти, центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Олександрівської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості, відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Аби спільно працювати над проблемами насильства, ці фахівці входять до складу координаційної ради при Олександрівській селищній раді, яка збирається раз на квартал і розглядає актуальні питання чи складні моменти у роботі кожного з підрозділів.

— Коли телефонують з повідомленням про насильство у будь-яку зі згаданих служб, на місце події виїжджає мобільна бригада соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства, що передбачена у структурі центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Якщо в сім’ї є діти — у складі бригади обов’язково працює представник служби у справах дітей, якщо є загроза життю та здоров’ю членів сім’ї чи членам бригади, — залучаємо поліцію. Завжди діємо разом, тільки так наша діяльність матиме успіх, — розповідає начальниця відділу соціального захисту населення Ірина Антіпова.

Як на ситуацію вплинула війна

— За даними поліції, цього року по Олександрівській громаді надійшло 273 звернення щодо насильства в сім’ї щодо дорослих та дітей. На профілактичному обліку за вчинення домашнього насильства перебувають 64 особи, термінові заборонні приписи винесені для семи осіб. Порівняно з минулим роком цифри майже не змінилися, утім у більшості це нові звернення. Переважно причина домашнього насильства — зловживання алкоголем, — говорить завідувачка сектору соціальної допомоги відділу соціального захисту населення Олександрівської селищної ради, секретарка координаційної ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та торгівлі людьми Ольга Загинайко.
Що стосується насильства над дітьми, то минулого року в громаді було два випадки сексуального насильства, від якого постраждали підлітки. У цьому році зафіксований один випадок фізичного насильства над дитиною. Фахівці вбачають загальну позитивну динаміку щодо зменшення кількості випадків насильства над дітьми і радіють тому, що воєнний стан не спричинив зростання випадків насильства. Спираючись на особисті спостереження, посадовці переконані, що з початком повномасштабного вторгнення люди стали більш зібраними та відповідальними, ті, хто випивав — перестали випивати (не виключено, що через заборону на продаж алкоголю). Уповноважені служби допомагали усім вразливим сім’ям впоратися зі стресом від новини про повномасштабний напад Росії на Україну. За дорученням керівництва громади у перші дні війни вони обдзвонювали і опікунські, і прийомні сім’ї, і сім’ї у складних життєвих обставинах, і дитячі будинки сімейного типу, цікавлячись, чи не планують ті виїжджати, чи є у них продукти, у кого не було, знаходили можливість забезпечити. У більшості люди відповідали, що у них все є, більше того, вони готові допомогти іншим. За тими ж спостереженнями представників служб, останнім часом люди дещо розслабилися. Тож із настанням осені побільшало і дзвінків щодо насильства. Фахівці виїжджають на кожен виклик. Насилля підтвердилося тільки в одному випадку, в інших це були складні життєві обставини, складні стосунки в сім’ї тощо.

Як розповів заступник селищного голови Василь Скляренко, війна дає нові виклики. Сьогодні (у день інтерв’ю — Ред.) селищну раду повідомили, що з родини внутрішньо переміщених осіб, які знайшли прихисток в Олександрівській громаді, пішли діти. Після того, як їх знайдуть і повернуть їх в родину, треба буде детально вивчати причини цього вчинку, зазначив посадовець.

Селищний голова Олександр Безпечний повідомив, що для підтримки правопорядку в громаді, яка налічує п’ятдесят три населених пункти, минулого року відкрили одну поліцейську станцію. У планах створити другу таку станцію, адже громада велика.

Мовчати не треба

Фахівці зазначають, що на Олександрівщині існує така сама проблема, як і в країні, як і в усьому світі: не завжди компетентні органи дізнаються про насильство, бо постраждалі не завжди готові про нього говорити. Аби ситуація змінювалася, під час щотижневого виїзду мобільної бригади жителів селищ та сіл інформують про протидію домашньому насильству, про юридичну відповідальність за вчинення насильства, надають психологічну підтримку та інше. У такий спосіб працюють на випередження. Роз’яснювально-профілактичною роботою займаються і школи. Якщо дитина не відвідує уроки, якщо у неї є синці на тілі чи підірвані вуха — адміністрація навчального закладу одразу повідомляє службу у справах дітей, а служба — центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, бо він супроводжує сім’ю у складних життєвих обставинах. Якщо є загроза життю і здоров’ю дитини, то відбувається виїзд екстреного кризового втручання із залученням необхідних фахівців та поліції. Тут важливо відзначити роль старост сіл. Як тільки у селищній раді отримують сигнал, вони одразу телефонують старості: поки фахівці в дорозі, він уже працює на місці.

Начальниця служби у справах дітей Олександрівської селищної ради Галина Письменна: — Зауважу, що на сьогодні немає чіткого розмежування між поняттями "насильство" та "заходи виховного впливу". Дитина ображається на батьків, скажімо, за те, що ті їй відмовили у покупці чого-небудь, і от вона вже скаржиться на "насильство", якого насправді немає. Це результат обізнаності та поінформованості, яким діти інколи зловживають. Тож дорослим варто звертати увагу на роз’яснення різниці між цими поняттями.

Виконуюча обов’язки директора комунального закладу "Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді" Олександрівської селищної ради Світлана Безпечна: — Мій стаж роботи у соціальній сфері безпосередньо із сім’ями і насильством — 16 років. Спочатку, коли поняття насильства тільки ввели у законодавство, у нас насилля "не було". Наче проблеми є, а от насилля — немає. Коли ми почали активно виїжджати в населені пункти тодішнього Олександрівського району задля профілактики, воно у нас… з’явилося, і з’явилося в немалій кількості. Тоді я у розпачі говорила колегам з обласного центру про збільшення рівня насильства, та вони роз’яснили мені, що воно було, тільки я про нього не знала. Те, що воно проявилося, — це результат нашої профілактичної роботи, в результаті якої люди почали нам довіряти. Один з наріжних каменів нашої діяльності — ніколи не розголошувати таємницю спілкування.

Зараз своїх труднощів додає війна. Кожна родина потерпає від стресу. У людини, яка перебуває у довготривалому стресі, понижується рівень стресостійкості. Тому я прогнозую, що насильство в сім’ях з часом може зростати, тож нам треба бути напоготові й активно продовжувати роботу з профілактики.
Нова категорія людей, що потребують нашої підтримки, яку принесла нам нещадна війна, — це сім’ї загиблих, сім’ї зниклих безвісти. І хоч обласний центр соцслужб і проводить відповідне навчання спеціалістів, бо без цього ми не можемо бути допущені до роботи, все одно не знаєш, що говорити, хочеться разом помовчати. Давайте дбати і підтримувати одне одного, життя дуже крихке, щоб марнувати його на негатив.