Помер Дмитро Павличко
- 30 січня 2023, 13:41
Учора, 29 січня, помер український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко. "Вісник Кіровоградщини" підготував розповідь про основні віхи життя митця та зібрав спомини людей, які мали честь особисто знати Дмитра Васильовича.
Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 року у селі Стопчатів Косівського району Івано-Франківської області. Його життєвий шлях непересічний, насичений багатовекторними подіями.
У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Як поет залишив нам у спадок свої вірші, зокрема "Два кольори", які стали піснею. Як перекладач — переклади творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Ґарсія Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо та інші. Був особисто знайомий з багатьма світовими літераторами.
Був відомий як літературний критик, його праці зібрані в двотомник "Літературознавство. Критика" (2007).
Дмитро Васильович багато зробив для українського державотворення. Хоча його шлях у політиці був різним. Із осені 1945 року по літо 1946 року був ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Із 1954 по 1990 роки був членом КПРС, із 1955 року — членом ЦК ЛКСМУ. Став одним із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України. Він один з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України — іноді цю доктрину іменують саме "доктриною Павличка". У 1990-1994, 1998-1999 роках був народним депутатом України.
Як громадський діяч був першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка (1989-1990), а в 2006-2011 роках очолював Українську всесвітню координаційну раду.
Працював і в дипломатичному корпусі. Так, із жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці, з весни 1999 року по лютий 2002 року був також Послом України в Республіці Польща, зокрема клопотав про встановлення в центрі Варшави пам'ятника Тарасові Шевченку.
Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого ІV, V ступеня (1999,2009), ордена "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977).
Помер 29 січня 2023 року у Києві.
Богдана Павличко, онука Дмитра Павличка,українська видавниця, директорка видавництва "Основи":
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка:
Тамара Горіха Зерня (Тамара Дуда), українська письменниця, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року, волонтерка:
Мирослава Барчук, українська журналістка та телеведуча, донька народної артистки України Неоніли Крюкової:
Олесь Довгий, народний депутат України, онук письменника, перекладача, літературного критика Олексія Довгого:
Віктор Ющенко, лідер Помаранчевої революції, третій президент України:
У 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. Як поет залишив нам у спадок свої вірші, зокрема "Два кольори", які стали піснею. Як перекладач — переклади творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Ґарсія Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо та інші. Був особисто знайомий з багатьма світовими літераторами.
Був відомий як літературний критик, його праці зібрані в двотомник "Літературознавство. Критика" (2007).
Дмитро Васильович багато зробив для українського державотворення. Хоча його шлях у політиці був різним. Із осені 1945 року по літо 1946 року був ув'язнений за справою щодо звинувачення в належності до УПА. Із 1954 по 1990 роки був членом КПРС, із 1955 року — членом ЦК ЛКСМУ. Став одним із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України. Він один з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, що передбачала нейтральний та позаблоковий статус України — іноді цю доктрину іменують саме "доктриною Павличка". У 1990-1994, 1998-1999 роках був народним депутатом України.
Як громадський діяч був першим головою Товариства української мови імені Тараса Шевченка (1989-1990), а в 2006-2011 роках очолював Українську всесвітню координаційну раду.
Працював і в дипломатичному корпусі. Так, із жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Словацькій Республіці, з весни 1999 року по лютий 2002 року був також Послом України в Республіці Польща, зокрема клопотав про встановлення в центрі Варшави пам'ятника Тарасові Шевченку.
Герой України (2004). Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого ІV, V ступеня (1999,2009), ордена "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), ордена Свободи (2015), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977).
Помер 29 січня 2023 року у Києві.
Богдана Павличко, онука Дмитра Павличка,українська видавниця, директорка видавництва "Основи":
"Дмитро в раю. Таких людей уже не роблять. Наші стосунки ніколи не були простими. Ми сварились. Завжди мирились. Найкращі дні були спокійні, з дітьми. Війна забрала у нас 11 місяців і пережити це найважче".
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка:
"…Господи, скільки ж Ви нам подарували чистого, добірного плоду — не перебрати до ранку подячний список!.."
Тамара Горіха Зерня (Тамара Дуда), українська письменниця, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року, волонтерка:
"Людина прожила довге і непросте життя, лишила по собі великий слід. Я б не хотіла зараз вишукувати старі комуністичні вірші та згадувати гріхи давніх часів. Можливо, і до нас колись будуть поблажливими ті, хто підуть далі. Дякую за Два кольори. І за Акт…"
Мирослава Барчук, українська журналістка та телеведуча, донька народної артистки України Неоніли Крюкової:
"…Десять років тому Дмитро Павличко переконав мою маму востаннє вийти на сцену, вже в інвалідному візку (дякую йому за це). І мама тоді прочитала цей дорогий для мене вірш ("Долиною туман тече"). Є фото цього моменту. Світла пам'ять великому поетові!"
Олесь Довгий, народний депутат України, онук письменника, перекладача, літературного критика Олексія Довгого:
"Сьогодні ввечері не стало великого Друга нашої сім’ї Дмитра Павличка… Востаннє ми бачились, коли я мав можливість власноруч приготувати їм з дідом вечерю. Щиро сподіваюсь, що Дмитро Павличко та мій дід Олексій Довгий зустрінуться на небі та продовжать свою світлу багаторічну дружбу!..."
Віктор Ющенко, лідер Помаранчевої революції, третій президент України:
"Український народ несе величезні втрати не тільки на фронті. На жаль, від нас ідуть батьки-засновники Української держави, чиї імена вписані назавжди в історію перемог України. На 94-му році життя помер Дмитро Павличко — людина неймовірного спектру талантів, обдарований щедро не тільки майстерністю слова, а й харизмою видатного державного діяча; пасіонарний, осяяний Божою іскрою, з безмежною любов’ю до власної країни, абсолютно безстрашний захисник самих її національних і духовних основ від самого моменту її відродження…"
