---
Суспільство

Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»

Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»
«Люди, а тим більше українці, можуть все. Тому бути волонтером — таланту не треба», — стверджує Наталія Бирловська (Майорова) родом із села Михайлівки Олександрівської селищної ради Кропивницького району, яка зараз живе й працює в Кропивницькому. До 24 лютого її досвід в організації допомоги був незначний, а на сьогодні вона з однодумцями назбирала і передала на передову один автомобіль, їй довіряють свої гроші незнайомі люди, а посилки з гуманітарною допомогою вона отримує навіть з Кувейту.
— Маю освіту хореографа, працюю за спеціальністю в Академічній гімназії м.Кропивницький. Зараз, на жаль, заняття дистанційні, але вірю, що скоро зустрінуся зі своїми вихованцями, — представляється Наталія. — Про початок російської повномасштабної агресії дізналася вранці того чорного лютневого дня з телефонного дзвінка. Потім багато дзвінків. Усі в шоці. Почуття були змішані: злість і неможливість повірити в те, що чую. Допоміг і зараз допомагає рятуватися гумор. Часто використовую його в коментуванні сторіз. Одне фото, де я з пакетами гуманітарної допомоги різного розміру і вмісту, я підписала: «Із вибором сумочки не парюся, як бачите», хоча дамської сумочки зі мною якраз і не було.

Я не планувала ставати волонтеркою. Раніше допомагала окремим інтернатам: кожного року на день Святого Миколая купувала і передавала вихованцям цих закладів подарунки, ото і все. Але одного дня на початку березня пролунав телефонний дзвінок, жіночий голос:

«Наташо, ми переселенці, нам дали ваш номер телефону, сказали, що ви нам точно зможете допомогти».


Велика сім’я: троє дорослих і п’ятеро дітей поселилися в селі Михайлівці, де живуть мої батьки. Тоді на своїй сторінці в інстаграмі я виставила допис з проханням допомогти, на який відгукнулося багато людей. Одним із них був кропивницький волонтер Олексій Плаксій, котрий 24/7 допомагає ЗСУ, який надав одяг, дитяче харчування, засоби гігієни, іграшки, а моя подруга з Кувейту скинула на карту 3000 тисячі гривень, на які я закупила продукти харчування, і все це я разом з моїм батьком відвезли цій родині. Люди буди раді, вдячні, що було приємно до сліз.

І так пішло-поїхало. У першу чергу це підтримка Збройним силам України, а також внутрішньо переміщеним особам. Я допомагаю і власними силами, й об’єднуюся з волонтерами Кропивницького та області, адже взаємодопомога — це важливо у волонтерстві, тоді все чітко складається.

Максимально приділяю увагу рідній Михайлівці. Жителі села допомагають вимушеним переселенцям продуктами, а я — речами, які залишила у мами в магазині, бо в селі гуманітарного центру нема, як у великих містах. Тож туди можна приходити за одягом, взуттям, засобами гігієни.

Якщо це не Кропивницький, а інший населений пункт, то допомогу передаємо через знайомих. Ось у пологовому відділенні в Олександрівці тепер є система годування для недоношених малюків. Її мені надала волонтерка з Олександрії Ірина Федоренко, а в Олександрівці посилку з Кропивницького зустріла і вручила медикам жителька селища Анастасія Бурківська, з якою я співпрацюю (другу систему я передала в пологовий у Кропивницькому). Вантаж на передову переважно віддаємо тим волонтерам, які самі їздять в гарячі точки. Захоплююся Оленою Романовою, яка особисто возить передачі для свого нареченого. Із водіями я передаю необхідне й своєму двоюрідному брату, який зараз у Збройних силах України.

Мене знають багато людей і довіряють мені. Але у волонтерстві багато значать звіти, які засвідчують, що люди точно отримали допомогу. Тому я викладаю фото й відео у соцмережах одразу, як тільки отримую чи відправляю вантаж. Завдяки такому звітуванню, наприклад, мені з Польщі написала Тетяна Балюнова, яка, не знаючи мене, запропонувала свою допомогу: «Я знаю, що вам можна довіряти» і допомогла ліками, карематами, балістичними окулярами та іншими речами. Ще одна історія. Знайома родом з Михайлівки Анастасія Поліщук зібрала величезну посилку в Італії і теж прислала для України купу речей, дитячі ліжка, засоби гігієни, продукти харчування, що зайняло повний мікроавтобус. Цікаво, що два італійські ліжечка з матрацами для новонароджених досить швидко знайшли своїх власників, причому один малюк народився вже на Кіровоградщині. Нещодавно отримала дзвінок, в якому мені повідомили, що хочуть дати готівкою 5 тисяч гривень на покупку автомобіля для Збройних сил України. Із цією людиною ми бачилися вперше, я плакала, коли мені передавали ці гроші.

Посилки мені надходять з Італії, Польщі і навіть з Кувейту. У цій країні Близького Сходу живе моя близька подруга, вона в темі з першого дня війни і допомагає ЗСУ та переселенцям. Анастасія Сігай працює стюардесою, тому одне з її відправлень було зібране нею та її подругами з України частково в Кувейті, частково у Парижі. Коли воїни на передовій отримали кувейтські каремати, то написали мені повідомлення (вони знали ім’я дівчини, яка їх передала):

«Настя подарувала щастя».


Принагідно хочу розповісти, що багато жителів Кувейту вболівають за перемогу України і допомагають, переказуючи гроші волонтерам.

Втома є. Кожного дня думаю:

«Ну все, сьогодні точно відпочину».


І беру в руки пакети, памперси і несу або на пошту або віддаю людям, які прибули в Кропивницький. Мене тримає людяність, я переконана, що перш за все треба бути людиною: на місці цих вимушених переселенців могли бути ми. А чоловіки й жінки, які захищають нас на передовій? Їм найважче! Тому я коли згадую про воїнів, втому як рукою знімає.

На сьогодні обсяг надходжень помітно зменшився, багато українців залишились без роботи. Але ми не здамося! Головна ціль зараз — автомобіль для ЗСУ (на один ми вже назбирали коштів й офіційно передали на передову). Прямо зараз маємо запит від наших земляків, які на передових рубежах Таврійського напрямку боронять країну і мають потребу у певного типу авто. Якщо є охочі допомогти, будемо вдячні, фотозвіт і подяку від військових гарантуємо. Зв’язатися зі мною можна в інстаграмі @natali_mayorova_v. Волонтерство — це нелегко, але ми зможемо все!
Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»
Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»
Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»
Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»
Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»
Будні волонтера. Наталія Бирловська. «Із вибором сумочки не парюся, як бачите»

Календар

«    Липень 2022    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Архів

Червень 2022 (16)
Травень 2022 (30)
Квітень 2022 (41)
Березень 2022 (40)
Лютий 2022 (42)
Січень 2022 (41)