---
Суспільство

Нова школа для нового покоління

Нова школа для нового покоління
Складно передбачити майбутнє дітей, однак інтуітивно відчути, на що зробити ставку — можна завжди. Найбільш виграшна інвестиція нині — якісна освіта малечі. Вміння працювати в команді, розуміти, чути одне одного, поважати думку іншого — навички, які потрібно виховувати змалку. А зацікавити навчанням дитину можна креативною подачею інформації. Тож, якою має бути сучасна школа прогресивної молоді?
Народний депутат України Олесь Довгий про освітню реформу: «Світ ставить перед освітнім процесом нові виклики. Молодь дуже рано потрапляює у вир динамічного та цікавого світу, який випропобовуватиме їх щодня на міцність і гнучкість. Тому зараз від освіти потрібні не лише академічні знання. Необхідний і розвиток особистих характеристик дитини, які допоможуть їй у майбутньому критично мислити, успішно та ефективно взаємодіяти із сучасним середовищем та створювати нові продукти. Саме для цього школа має змінюватись на рівні усієї країни».

Нова українська школа
У початкових школах країни справжній «переворот». Комфортні, затишні, яскраві, оснащені всім необхідним класи. А уроки — просто фантастика. Ну де ще навчають граючись? Саме таку школу відвідують маленькі громадяни України третій рік поспіль. Нагадаємо, що з 1 вересня 2018 року всі першокласники закладів загальної середньої освіти розпочали навчання в умовах Нової української школи (НУШ).
НУШ — ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета — створення школи, в якій буде приємно і комфортно навчатись, а отримані знання уміло застосовувати у повсякденному житті.

На відміну від старої бази навчання з радянським корінням, в такій школі прислухаються до дитини, вчать критично мислити, сміливо висловлювати власну думку, бути впевненими у собі та відповідальними громадянами.

Суть реформи
Реформа НУШ відбуватиметься не швидко, для її повної імплементації потрібен час. Неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятиліть. Задача №1 Міністерства освіти і науки — грамотно побудувати і налагодити освітній процес.

Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон «Про освіту», який регулює основні засади нової освітньої системи, а в лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. У січні 2020 року ухвалено новий закон «Про повну загальну середню освіту», який більш детально розкриває зміни, закладені реформою. Навчання, за стандартами НУШ, відтепер триватиме 12 років, як в більшості розвинених країнах.

Тепер початкова школа триває 4 роки і поділяється на 2 цикли: 1-2 класи — адаптаційно-ігровий, 3-4 — основний. Тепер замість звичних табелів у кінці року учні перших класів отримують Свідоцтво досягнень. Ця модель ґрунтується на формувальному оцінюванні, що дозволяє оцінити насамперед процес навчання, а не результат (кількість помилок). Учителі оцінюватимуть, як активно дитина працювала на уроці, чи була допитливою, чи добре співпрацювала з іншими тощо. Завдання такого оцінювання — розкрити потенціал кожної дитини, підтримати її і надихнути навчатися далі.

Новий стандарт початкової освіти з 2017/2018 навчального року успішно пройшов апробацію у 100 школах по всій Україні, а вже з наступного навчального року за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні.

Базова середня освіта триватиме 5 років. Де 5-6 класи — це адаптація дитини, а 7-9 — базове предметне навчання. Далі —три роки профільної середньої освіти. До речі, профільна середня освіта передбачає дві гілки навчання: академічного або професійного спрямувань. Академічне спрямування — поглиблене вивчення певних предметів, орієнтацію на подальше навчання в університеті. Професійне — забезпечує отримання першої професії і повну загальну середню освіту. Можливість навчатися далі цей напрямок не обмежує.

Ключові компоненти Нової української школи:
1. Новий зміст оствіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві.
2. Умотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.
3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну автономію.
5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
6. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7. Нова структура школи, яка дає змогу добре
засвоїти новий зміст і набути компетентності для життя.
8. Справедливий розподіл публічних коштів, який забезпечує рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.
9. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання
учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні навчального закладу.

Закон «Про освіту»
Тепер учні набуватимуть компетентностей. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, а також цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи у професійному та приватному житті. Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він створювався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):
1) вільне володіння державною мовою;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
3) математична компетентність;
4) компетентність у галузі природничих наук, техніки і технологій;
5) інноваційність;
6) екологічна компетентність;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність;
8) навчання впродовж життя;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов'язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
10) підприємливість і фінансова грамотність.

Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі, зазвичай, не сидять на місці. За новими правилами, дитина має повне право вільно пересуватися класною кімнатою. Завдяки цьому дитина не обмежена в спілкуванні з однолітками. Що дає змогу розширити дитині свій світогляд та закріпити набуті знання.

«Граючись — навчаємось»
У МОН України стверджують, що мета НУШ — виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Людина з розвиненим емоційним інтелектом розуміє власні емоції, керує ними і дослухається до інших. Навчити контролювати свій емоційний стан — надважливе завдання Нової української школи. Тому дітям пропонують висловлювати свої почуття і думки, слухати уважно одне одного. Цьому навчають під час щоденних ранкових зустрічей у колі. У невимушених обставинах дитина має змогу розкритися, бути відвертою.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання.

Навчання в НУШ побудоване на дослідженнях: дитина самостійно шукає відповіді на запитання, аналізує вивчене, а вчитель допомагає їй у цьому. Тому в НУШ діти часто навчаються граючись.

Нова школа — новий вчитель
Учитель — ключова фігура освітньої реформи. Тому особистісний професійний розвиток та підвищення соціального статусу освітян — головна умова НУШ. Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій — обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Має також запрацювати принцип «гроші ходять за вчителем»: педагоги можуть підвищувати кваліфікацію за державні кошти не лише в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й в обраних самими освітянами організаціях. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, а навчання має відбуватись щорічно.

Кадрова автономія
Згідно з законом «Про освіту» передбачено кадрову автономію. Директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівників шкіл приймають на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається на конкурсній основі. Одна людина може очолювати посаду не більше двох термінів. 1 термін = 6 років. Якщо особа призначається на посаду директора вперше, то перший термін складатиме 2 роки).

Партнерський трикутник
Один із принципів НУШ — партнерство: учень, вчитель, батьки. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже — впливати на освітній та виховний процеси та контролювати фінансові потоки школи. Нова українська школа працює прозоро. Тому щороку адміністрація має оприлюднювати звіти про отримані та використані гроші. Не має також права примусово збирати гроші з батьків. Для цього передбачено рахунки школи. На них можна переказувати гроші. Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу — вчителів, учнів, адміністрацій та батьків — наріжний камінь, який допоможе знайти компроміс і досягти гарних результатів як в навчанні, так і в розвитку школи. Адже тільки таким чином досягаються цілі: коли змінюється освітнє середовище та впроваджується навчання для життя.

Проєкт відбувається за ініціативи
народного депутата України Олеся Довгого.

Матеріал підготував помічник-консультант
народного депутата Антон Пустовой за матеріалами
сайтів Міністерства освіти та науки України mon.gov.ua та
Нової Української школи nus.org.ua

ТОП новини

Вісточка на фронт

22 березня 2024, 11:34

"ВК" у PDF