Що саме знаходилося у посланні, адресованому нащадкам, достеменно ніхто не знав, тож заінтриговані мешканці селища висували різні припущення. За однією з таких версій, у капсулі могла знаходитися магнітофонна або кіноплівка з інформацією про життя селища в 1967 році та посланням майбутнім поколінням, для перегляду чи прослуховування яких могла знадобитися апаратура старого зразка. Тож, аби підготуватися до озвучення інформації з минулого, селищний голова Леонід Пивовар звернувся до депутатів селищної ради з пропозицією відкрити послання раніше, а вже потім збирати мешканців селища для його урочистого оприлюднення. За задумом селищного голови, урочисто оприлюднити послання з минулого планувалося на День селища, що зазвичай відзначається в липні, не очікуючи 100-річчя революції.

І депутати, і актив Онуфріївки ініціативу керівника селища підтримали, тож у четвер, 13 квітня, бригада, яка наразі проводить реконструкцію пам’ятного знака до річниці Перемоги, дістала замуроване в Обеліск Слави послання. Відбулося це в присутності самого Леоніда Пивовара, але результат цього дійства викликав велике розчарування присутніх: замість кінострічок та магнітофонних записів вони знайшли залишки паперових документів, альбом з фотографіями та два номери районної газети «Соціалістичне село», які, на жаль, під дією вологи не збереглися, адже були просто замотані у поліетиленову плівку і покладені у дерев’яний чемодан, який за 50 років перетворився на порох. «Не збереглося нічого, – розповів Віснику Кіровоградщини Леонід Пивовар. – Пропало все, що там було. Від фотографій в альбомі зберегтися лише назви. Фактично залишилися тільки показники соціалістичних змагань серед колгоспів і організацій району».

Наразі ці документи зберігаються у кабінеті селищного голови, але, за його словами, просто розпадаються в руках. Тож, прочитати послання з минулого, та дізнатися, як жили та працювали мешканці Онуфріївки в далекому, 1967 році, так і не вдалося. Натомість наші колеги зробили кілька фотографій того, що залишилося від послання в майбутнє.