Тернове, Велика Куцівка, Золотий Степ: на Кіровоградщині пропонують нові назви селища Новгородки
- 17 листопада 2023, 10:59
У селищі Новгородці зареєстрували шість пропозицій для нової назви селища. Громадське обговорення про перейменування на виконання закону про деколонізацію топонімії триває в громаді з 24 жовтня.
Як розповів селищний голова Олександр Сириця, на сьогодні зареєстрували такі пропозиції: Свято-Троїцьке, Золотий Степ, Новий Град, Кам’яний Град, Велика Куцівка та Тернове.
Перші документальні згадки про полкове містечко Куцівка (нині Новгородка) датуються 1768 роком. Про це говорить кандидат історичних наук родом з Новгородківської громади Олександр Ковальков.
— Виникнення Куцівки було пов’язане з козацькою вольницею, освоєнням теренів сучасної Кіровоградщини запорожцями Нової Січі. Відоме ім’я засновника селища — козак Куций, від чого і походить назва. Топонім Новгородка походить від Новгородського кірасирського полку армії Російської імперії. Він був утворений у 1811 році, входив до складу Другої кірасирської дивізії, брав участь у Наполеонівських війнах. А в 1820-1821 роках в рамках запровадженої тоді системи військових поселень був розміщений на території Олександрійського повіту Херсонської губернії. Полковим містечком полку було визначено Куцівку, — зазначає Ковальков.
У метричній книзі Свято-Троїцької церкви, яка розміщувалася на території слободи, згадується ім’я полковника Афанасія Куцого. Також в книзі задокументовані перші жителі поселення.
— У метричній книзі є запис від 11 липня 1786 року про поховання дружини «значкового товаріща» Афанасія Куцого. Також в ній можна знайти прізвища перших жителів Куцівки з 1781 по 1796 роки, наприклад: Чорний Іван, Шаповал Федір, Здор Омелян, Шалашенко Хома, Галушка Сидір, Бондаренко Дмитро, Ляшенко Григорій, Орленко Родіон, Шпак Василь, Панченко Максим, Четвертак Федір, Головко Андрій, Кумпан Йосип, Щербина Дмитро, Чайка Омелян, Бойко Іван, Задирака Михайло, Білий Іван, Великий Карпо, Карпенко Андрій, Косолап Олексій, Ворона Антон. І сьогодні ми можемо зустріти людей із такими прізвищами в Новгородці — ось вам відлуння козацьких часів, часів Панаса Куцого, — сказав історик та краєзнавець Новгородківщини Сергій Черкас.
Перейменували Куцівку на Новгородку 2 квітня 1832 року.
— Новгородський кірасирський полк імператором Миколою І був кинутий на придушення польського визвольного повстання, поляки не бажали бути в окупації Російської імперії. Не маючи власної армії, Королівство Польське не могло протистояти добре озброєній важкій кінноті. За вдале придушення поляків імператор Росії Микола І полкове містечко Новгородського кірасирського полку Куцівку перейменував на Новгородку, — уточнив Олександр Ковальков.
Громадське обговорення щодо перейменування триватиме до 24 грудня. Кінцеве рішення ухвалюватиме Верховна Рада України.
«Краєзнавці й історики все ж схиляються до повернення історичної назви — Куцівки. Враховуючи, що на території громади є село Куцівка, то один з варіантів — Велика Куцівка. Обговорювали також варіанти Стара Куцівка, Куцівка Перша», — прокоментував Олександр Сириця.
Перші документальні згадки про полкове містечко Куцівка (нині Новгородка) датуються 1768 роком. Про це говорить кандидат історичних наук родом з Новгородківської громади Олександр Ковальков.
— Виникнення Куцівки було пов’язане з козацькою вольницею, освоєнням теренів сучасної Кіровоградщини запорожцями Нової Січі. Відоме ім’я засновника селища — козак Куций, від чого і походить назва. Топонім Новгородка походить від Новгородського кірасирського полку армії Російської імперії. Він був утворений у 1811 році, входив до складу Другої кірасирської дивізії, брав участь у Наполеонівських війнах. А в 1820-1821 роках в рамках запровадженої тоді системи військових поселень був розміщений на території Олександрійського повіту Херсонської губернії. Полковим містечком полку було визначено Куцівку, — зазначає Ковальков.
У метричній книзі Свято-Троїцької церкви, яка розміщувалася на території слободи, згадується ім’я полковника Афанасія Куцого. Також в книзі задокументовані перші жителі поселення.
— У метричній книзі є запис від 11 липня 1786 року про поховання дружини «значкового товаріща» Афанасія Куцого. Також в ній можна знайти прізвища перших жителів Куцівки з 1781 по 1796 роки, наприклад: Чорний Іван, Шаповал Федір, Здор Омелян, Шалашенко Хома, Галушка Сидір, Бондаренко Дмитро, Ляшенко Григорій, Орленко Родіон, Шпак Василь, Панченко Максим, Четвертак Федір, Головко Андрій, Кумпан Йосип, Щербина Дмитро, Чайка Омелян, Бойко Іван, Задирака Михайло, Білий Іван, Великий Карпо, Карпенко Андрій, Косолап Олексій, Ворона Антон. І сьогодні ми можемо зустріти людей із такими прізвищами в Новгородці — ось вам відлуння козацьких часів, часів Панаса Куцого, — сказав історик та краєзнавець Новгородківщини Сергій Черкас.
Перейменували Куцівку на Новгородку 2 квітня 1832 року.
— Новгородський кірасирський полк імператором Миколою І був кинутий на придушення польського визвольного повстання, поляки не бажали бути в окупації Російської імперії. Не маючи власної армії, Королівство Польське не могло протистояти добре озброєній важкій кінноті. За вдале придушення поляків імператор Росії Микола І полкове містечко Новгородського кірасирського полку Куцівку перейменував на Новгородку, — уточнив Олександр Ковальков.
«Ми маємо виконати вимогу Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Крім Новгородки під дію цього Закону також підпадає перейменування села Перше Травня. Зазначу, що перейменування не передбачає виділення додаткових коштів з бюджету громади, і жителям також не потрібно платити за зміну документів», — додав селищний голова Олександр Сириця.
Громадське обговорення щодо перейменування триватиме до 24 грудня. Кінцеве рішення ухвалюватиме Верховна Рада України.
