Різдво на порозі! Традиції свята і як святкує народний депутат Олесь Довгий
- 29 грудня 2021, 11:20
Для більшості українських родин новорічні свята починаються з 19 грудня, коли Святий Миколай дарує дітям подарунки. Але не тільки діти радіють цьому святу — кожен із нас вірить в здійснення заповітної мрії, котра під силу лише цьому святому.
Народний депутат Олесь Довгий зізнається, що теж вірить у Миколая: «Моя Ірина (дружина Олеся, Ред.) значиться у нього помічником, тому він продовжує приносити мандарини і смаколики під подушку не лише синам, але й мені!»
Від цього дня починали готуватися до Різдва: робили колядницьку торбу, зірку, плели дідуха, солом'яних павуків, вивчали колядки, щовечора дозволялося збиратися на вечорниці.
Народження символу Різдва
У XVI столітті реформатор Мартін Лютер зробив ялинку символом Різдвяних свят. За легендою, у Святвечір він йшов повз ліс і побачив у небі зірки, що, здавалось, торкались величної ялиці, мерехтіли на гілочках. Зрубав її, щоб «зберегти враження» від яскравого видовища, встановив у будинку. Лютер також прикріпив свічки — вони символізували світло Різдвяної ночі.
За однією з легенд, у цю святкову ніч всі дерева в лісі розквітали, плодоносили. Саме тому з’явилась традиція прикрашати ялинку яблуками, цитрусовими та різними фруктами.
Олесь Довгий згадує, що за радянських часів він з татом ходив на спеціальні ялинкові ярмарки. Там вони обирали новорічну ялинку або сосну, яка наповнювала квартиру свіжим хвойним ароматом.
Зараз, вже багато років поспіль, сім’я депутата прикрашає штучну ялинку: «Шанобливе ставлення до природи — одна з наших цінностей»,
— наголошує Олесь.
Незвичні традиції Різдва
Якщо тепер прийнято купатись в ополонці лише на Водохреще, то колись у крижаній воді вмивались і перед Різдвом. Ця традиція була поширеною переважно у гірських місцевостях. У переддень Різдва Христового люди йшли до потоку. Брали із собою свічку та хліб. Цікаво, що на Лемківщині було заборонено витиратись. Вважалось, що вода у цей день має особливо цілющу силу.
Наші предки вірили: ця вода не може нашкодити. Якщо вмитись у ній на Святвечір — зможеш вилікувати будь-яку хворобу і будеш здоровий цілий рік.
На Святвечір також була традиція обкурювати хату димом та посвячувати її святою водою. Також на стіл подавали освячену воду, яку треба було випити перед вечерею.
«Я стараюсь передати традиції святкування Різдва не лише синам, але й зберегти їх у нашому з Іриною житті», — каже Олесь Довгий. — «Дякуючи Ірині як гарній учениці і її мамі, яка терпляче передає свої знання доньці, — на Різдво в нас тепло, затишно і на столі є 12 пісних страв. Навіть коли мама Ірини святкує не з нами».
На Різдво обов’язково запаліть свічки — вони привернуть у ваш будинок тепло, затишок і багатство.
Для чого на стіл перед Святвечором ставили м’ясні страви?
Попри те, що на Святий вечір дозволено їсти тільки пісні страви, колись на стіл господиня ставила усе, що встигла
приготувати на свята. Опісля господар сідав за багатий стіл і запитував у дітей, чи бачать вони його за наїдками. Діти ж у відповідь мали сказати, що не бачать. Тоді голова родини казав, щоб в наступному році ми були такими ж багатими, як і цього року. Звісно, господаря було видно за стравами, але такі були звичаї. І всі цього дотримувались.
Після цього обряду м'ясні страви зі столу забирали, залишаючи на столі тільки пісні. Народний депутат Олесь Станіславович розповідає, що особливі страви для нього — це мамина кутя, пісний борщ з галушками із грибів та пампушки з вишнею.
Коли колядують в різних частинах України?
Уже після Святого вечора українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок вітали господарів та їхніх дітей, віншували їм злагоду й достаток. Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті (східна частина сучасної
Івано-Франківщини) діти ідуть колядувати вже на Святий вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та на Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться богослужіння. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.
Олесь особливо тепло розповідає про Різдво в дитячі роки: «Моя мама зі Львова, тому ми часто бували на Різдво у бабусі. Це неймовірно смачно, гарно, тепло, сімейно та радісно! Особливо мені згадується традиція різдвяних колядок. Ми з моїми братами та сестричкою ходили святково вбрані з цілим вертепом! Колядували всю ніч: сусідніми дворами та будинками, і всюди нас радісно зустрічали, запрошували до себе і частували різними солодощами та цукерками, на знак вдячності за нашу коляду».
Улюблена колядка народного депутата — «Нова радість стала», в якій звучать побажання, щоб люди жили в радості і щасті не тільки в кожній родині, а й в усій Україні.
Чому на Різдво заведено дарувати подарунки?
Коли народився Ісус, від Віфлеємської зірки почало йти яскраве світло, яке і сповістило світу про народження Спасителя. Світло зірки вказало дорогу й східним мудрецям — волхвам, які щедро обдарували немовля — звідси і бере свій початок традиція дарувати подарунки на Різдво.
Олесь Довгий з трепетом згадує про дитячі очікування мандарин та катання з гірок на свята!
«Тоді цього бажали більшість дітей», — каже він.
Святкують Різдво 12 днів, до Водохреща — 19 січня. Цей період називається Святки. Вітати один одного в ці дні прийнято словами: «Христос народився!» — «Славімо Його!».
Мабуть, найкраща традиція Різдва — це проводити час у родинному колі. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції і насолоджуйтесь цим святом!
Від цього дня починали готуватися до Різдва: робили колядницьку торбу, зірку, плели дідуха, солом'яних павуків, вивчали колядки, щовечора дозволялося збиратися на вечорниці.
Народження символу Різдва
У XVI столітті реформатор Мартін Лютер зробив ялинку символом Різдвяних свят. За легендою, у Святвечір він йшов повз ліс і побачив у небі зірки, що, здавалось, торкались величної ялиці, мерехтіли на гілочках. Зрубав її, щоб «зберегти враження» від яскравого видовища, встановив у будинку. Лютер також прикріпив свічки — вони символізували світло Різдвяної ночі.
За однією з легенд, у цю святкову ніч всі дерева в лісі розквітали, плодоносили. Саме тому з’явилась традиція прикрашати ялинку яблуками, цитрусовими та різними фруктами.
Олесь Довгий згадує, що за радянських часів він з татом ходив на спеціальні ялинкові ярмарки. Там вони обирали новорічну ялинку або сосну, яка наповнювала квартиру свіжим хвойним ароматом.
Зараз, вже багато років поспіль, сім’я депутата прикрашає штучну ялинку: «Шанобливе ставлення до природи — одна з наших цінностей»,
— наголошує Олесь.
Незвичні традиції Різдва
Якщо тепер прийнято купатись в ополонці лише на Водохреще, то колись у крижаній воді вмивались і перед Різдвом. Ця традиція була поширеною переважно у гірських місцевостях. У переддень Різдва Христового люди йшли до потоку. Брали із собою свічку та хліб. Цікаво, що на Лемківщині було заборонено витиратись. Вважалось, що вода у цей день має особливо цілющу силу.
Наші предки вірили: ця вода не може нашкодити. Якщо вмитись у ній на Святвечір — зможеш вилікувати будь-яку хворобу і будеш здоровий цілий рік.
На Святвечір також була традиція обкурювати хату димом та посвячувати її святою водою. Також на стіл подавали освячену воду, яку треба було випити перед вечерею.
«Я стараюсь передати традиції святкування Різдва не лише синам, але й зберегти їх у нашому з Іриною житті», — каже Олесь Довгий. — «Дякуючи Ірині як гарній учениці і її мамі, яка терпляче передає свої знання доньці, — на Різдво в нас тепло, затишно і на столі є 12 пісних страв. Навіть коли мама Ірини святкує не з нами».
На Різдво обов’язково запаліть свічки — вони привернуть у ваш будинок тепло, затишок і багатство.
Для чого на стіл перед Святвечором ставили м’ясні страви?
Попри те, що на Святий вечір дозволено їсти тільки пісні страви, колись на стіл господиня ставила усе, що встигла
приготувати на свята. Опісля господар сідав за багатий стіл і запитував у дітей, чи бачать вони його за наїдками. Діти ж у відповідь мали сказати, що не бачать. Тоді голова родини казав, щоб в наступному році ми були такими ж багатими, як і цього року. Звісно, господаря було видно за стравами, але такі були звичаї. І всі цього дотримувались.
Після цього обряду м'ясні страви зі столу забирали, залишаючи на столі тільки пісні. Народний депутат Олесь Станіславович розповідає, що особливі страви для нього — це мамина кутя, пісний борщ з галушками із грибів та пампушки з вишнею.
Коли колядують в різних частинах України?
Уже після Святого вечора українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок вітали господарів та їхніх дітей, віншували їм злагоду й достаток. Колядувати починають не в усіх місцевостях України одночасно: на Покутті (східна частина сучасної
Івано-Франківщини) діти ідуть колядувати вже на Святий вечір; на колишній Гетьманщині, в Слобідській Україні та на Гуцульщині — на перший день Різдва Христового, після того, як у церкві скінчиться богослужіння. На Західному Поділлі йдуть колядувати на другий день свят вранці.
Олесь особливо тепло розповідає про Різдво в дитячі роки: «Моя мама зі Львова, тому ми часто бували на Різдво у бабусі. Це неймовірно смачно, гарно, тепло, сімейно та радісно! Особливо мені згадується традиція різдвяних колядок. Ми з моїми братами та сестричкою ходили святково вбрані з цілим вертепом! Колядували всю ніч: сусідніми дворами та будинками, і всюди нас радісно зустрічали, запрошували до себе і частували різними солодощами та цукерками, на знак вдячності за нашу коляду».
Улюблена колядка народного депутата — «Нова радість стала», в якій звучать побажання, щоб люди жили в радості і щасті не тільки в кожній родині, а й в усій Україні.
Чому на Різдво заведено дарувати подарунки?
Коли народився Ісус, від Віфлеємської зірки почало йти яскраве світло, яке і сповістило світу про народження Спасителя. Світло зірки вказало дорогу й східним мудрецям — волхвам, які щедро обдарували немовля — звідси і бере свій початок традиція дарувати подарунки на Різдво.
Олесь Довгий з трепетом згадує про дитячі очікування мандарин та катання з гірок на свята!
«Тоді цього бажали більшість дітей», — каже він.
Святкують Різдво 12 днів, до Водохреща — 19 січня. Цей період називається Святки. Вітати один одного в ці дні прийнято словами: «Христос народився!» — «Славімо Його!».
Мабуть, найкраща традиція Різдва — це проводити час у родинному колі. Тож не забувайте про своїх рідних, започатковуйте власні традиції і насолоджуйтесь цим святом!
