Актуально

Українське зерно. Звідки під час війни гарний врожай і як нам тепер його продати?

Українське зерно. Звідки під час війни гарний врожай і як нам тепер його продати?
Цьогорічний врожай зернових виявився кращим, ніж очікували. Проте фахівці дуже обережно радіють з цього приводу. Адже за «додаткові» тисячі, а по деяким прогнозам й мільйони тон варто дякувати лише сприятливим погодним умовам. Та й сам урожай ще треба зберегти.
Рятує саме небо 

Після зменшення врожаю 2022 року на майже 40% очікування на 2023 рік зводились до одного: буде гірше, пише у своєму огляді Економічна правда. Через проблеми з експортом та брак коштів на фінансування сівби українські аграрії мали б зібрати на 13% менше збіжжя, ніж у 2022 році. Проте, на щастя, цей прогноз не справдився. 

Компенсувати зменшення 20% засіяних площ допомогла врожайність, яка зросла через сприятливі погодні умови й, так би мовити, «допомога зверху». 

«Ми потрапили в гарний графік. Коли були потрібні дощі — були дощі. Коли знадобилася спека — була спека», — пояснив виданню очільник Української зернової асоціації (УЗА) Сергій Іващенко. 


За покращеним прогнозом Мінагрополітики, у 2023 році Україна збере 76,7 млн тонн зерна. Прогноз УЗА перевищив міністерські оцінки ще на 3,8 млн тонн — до 80,5 млн тонн зернових та олійних. (Нагадаємо, у 2022 році врожай за оцінкою УЗА сягнув 73,8 млн тонн зернових та олійних).

Ба більше — на думку Сергія Іващенка, урожай може бути й кращим. Зараз уже завершилося збирання ячменю, пшениці та ріпаку, з огляду на що прогноз і підвищили. 

«Кукурудза та соняшник можуть показати кращі результати. Через місяць побачимо ситуацію більш чітко», — повідомив він.


Як пише Економічна правда, очікується, що урожай цих культур збільшиться на 12% завдяки ріпаку та сої (+20%). Урожай зерна зросте на 5%.

Щоправда, цього року, як зазначив наприкінці серпня міністр аграрної політики Микола Сольський, вологе літо дещо погіршило якість зерна у порівнянні з минулим роком. 

«У нас менше продовольчої пшениці, більше фуражної. Але це стандартна ситуація для України, коли сезон залежить насамперед від погодних умов», — розповідав в ефірі телемарафону глава аграрного відомства.


Міністр також повідомив, що у середньому сільське господарство з моменту, коли нормально запрацював «зерновий коридор», приносило приблизно $2 млрд щомісяця, повідомила Економічна правда.

Під обстрілами і без "коридору"

Проте повноцінній альтернативі Чорноморському «зерновому коридору» доки немає. Поновити угоду не вийшло у президента Туреччини Реджепа Ердогана, який на початку вересня зустрічався з російським диктатором. Умови, які висунула Росія — зняття обмежень на експорт російської агропродукіції та не тільки її, — виявилися неприйнятними.

Зараз Україна і США вважають дунайський коридор найперспективнішим з точки зору експорту українських зернових культур. Про це заявив  міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на спільному брифінгу з державним секретарем США Ентоні Блінкеном 6 вересня в Києві, повідомляє Фокус.

Як зазначив глава української дипломатії, погляди Вашингтона і Києва щодо транспортування зерна з України збігаються.

«Путін бомбардує українські порти та робить усе, щоб зростала ціна на харчові продукти», — констатував держсекретар США.


Росія отримує великі доходи від продажу власного зерна і збільшення ціни на нього, вказав також Ентоні Блінкен.

Разом з країнами-партнерами Україна шукає зараз різні варіанти експорту врожаю. Зокрема, як повідомила під час двосторонньої зустрічі на саміті ініціативи Трьох морів у Бухаресті перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко, українське зерно вже експортується через хорватські порти, пише АПК-Інформ. 

«Цей торговий шлях хоч і нішевий, але вже користується популярністю. Ми готові його розвивати, розширюючи можливості транспортного коридору», — сказала вона.

"ВК" у PDF