Яким буде новий навчальний рік в українських школах?
- 28 серпня 2023, 15:34
«Діти мають ходити до школи, а не тільки сидіти десь за компом. Онлайн-навчання — не навчання», — доводилося неодноразово чути від батьків школярів. Не дивно, що напередодні нового — і вже вдруге воєнного — навчального року вчителі й місцева влада шукають можливості, як надавати дітям міцні знання й одночасно зробити отримання освіти в Україні безпечним.
За даними Міністерства освіти і науки України, торік майже три чверті навчальних закладів мали укриття, куди учні та вчителі могли спуститися під час повітряної тривоги. У новому навчальному році цей відсоток має бути більшим, нагадує NV.
Тож як відбуватиметься навчальний процес й що відомо про підготовку шкіл та ліцеїв станом на зараз?
Пріоритет — безпека учнів та педагогів
Єдиної схеми шкільного навчання в Україні знову, як і торік, не буде. У листі міністра освіти Оксена Лісового від 16 серпня, адресованому керівникам обласних та Київської міської військових адміністрацій, йдеться про те, що освітній процес може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (змішаною формою).
Як пояснюється у документі, очний режим, тобто звичайне навчання, запроваджується лише там, де існують укриття. Якщо вони замалі, навчання треба проводити позмінно.
Змішаний режим передбачає, наприклад, виконання практичних занять в навчальному закладі, а лекцій — онлайн. При цьому, як наголошують у МОН, у початковій школі бажаним є саме очний режим.
Якщо батьки побоюються відпускати дітей до школи, вони можуть обрати інший режим — дистанційний, сімейний (домашній) або екстернат, пише NV.
Дистанційна форма навчання пропонується на території ведення бойових дій та запроваджується наказом засновника закладу освіти за погодженням з військовою адміністрацією.
Форма організації навчання може змінюватися залежно від безпекової ситуації, кажуть у МОН. Адже саме безпека є пріоритетом номер один, підкреслює міністр освіти.
Позбавляти зайвого навантаження й нервування
Освітяни обіцяють, що підхід до організації уроків буде максимально гнучкий.
Як повідомляє Оксен Лісовий на власній сторінці у фейсбуці, створюються умови для тимчасового переведення з однієї школи, де, наприклад, зараз немає укриття, до іншої, де укриття існує, зі збереженням місця в «старій» школі.
Для дітей, які зараз перебувають за кордоном і навчаються в іноземних школах, розроблено нову освітню програму. Дистанційно вони можуть вивчати предмети, які викладають в Україні. За підрахунками голови МОН, такі уроки займають 6-8 годин на тиждень. Оцінки з решти предметів можуть бути перезараховані за спрощеним механізмом. Таким чином діти зможуть уникнути подвійного навантаження від навчання у двох школах одночасно, підкреслює очільник міністерства.
Водночас всередині країни варто ставитися до навчання у першу чергу з позиції здорового глузду та збереження життя й здоров’я, вважає міністр освіти.
Ще одне питання, яке часто задають міністру: що робити вчителю, який веде урок дистанційно, і в нього почалася тривога, а у дітей в класі ні?
Скільки дітей реально сяде за парти?
Здається, це питання й досі лишається відкритим. Хоча до 1 вересня усі ОВА та засновники закладів мають визначитися з формами навчання у своїх регіонах, а батьки — з тим, що вони вважають найкращим для власної дитини.
Укриття не просто має бути обладнане примусовою вентиляцією й обігрівом — там мають створити можливості для навчання у разі необхідності, наголошував прем’єр.
На Кіровоградщині, за словами директорки департаменту освіти і науки ї обласної військової адміністрації Ельзи Лещенко, укриттями забезпечені 845 закладів освіти. Це 100% закладів професійно-технічної освіти, 92% шкіл, 85,6% дитячих садків, 81,8% вишів.
Також в області функціонує 41 клас безпеки, також планується відкриття 11, повідомляє Кіровоградська ОВА.
У цілому в країні, за даними очільника уряду, на початок серпня 68% закладів освіти мали укриття різного типу, що дозволяє розмістити там 4,7 мільйони учнів та вчителів.
Щодо навчання учнів великих міст, то у Києві формат навчання кожен заклад освіти обирає самостійно, консультуючись з батьками учнів. Школам потрібно враховувати технічні можливості укриттів, а під час укладання розкладу брати до уваги кількість тих, хто хоче навчатись очно, і місткість укриттів.
У школах Львова прийдешнього навчального року вчитиметься близько 90 тисяч учнів. Причому заняття, на відміну від минулого року, планують проводити в одну зміну. Запровадження двозмінного формату торік було викликане браком місць у сховищах. Але над приведенням до ладу укриттів наполегливо працюють, щоб встигнути до 1 вересня.
У Дніпрі « свої «за» та «проти» щодо очного навчання, адже кожного дня — по кілька повітряних тривог. Тому думки батьків розділилися.
У Харкові повертатися в класи наразі неможливо, тому мерія працює над створенням класів у бомбосховищах і навіть у метрополітені.
За даними директорки міського департаменту освіти Ольги Деменко, якими вона поділася з ICTV, понад 20% батьків прагнуть відновлення традиційного шкільного навчання. Це близько 23-24 тис. дітей.
Усіх охочих підземка, за її словами, не вмістить, але перші та другі класи — цілком. Зараз йде активна підготовка приміщень у метро, тому навчання там може розпочатися не 1 вересня, а пізніше, пише NV.
Тож як відбуватиметься навчальний процес й що відомо про підготовку шкіл та ліцеїв станом на зараз?
Пріоритет — безпека учнів та педагогів
Єдиної схеми шкільного навчання в Україні знову, як і торік, не буде. У листі міністра освіти Оксена Лісового від 16 серпня, адресованому керівникам обласних та Київської міської військових адміністрацій, йдеться про те, що освітній процес може бути організовано за очною, дистанційною формами навчання або їх поєднанням (змішаною формою).
Як пояснюється у документі, очний режим, тобто звичайне навчання, запроваджується лише там, де існують укриття. Якщо вони замалі, навчання треба проводити позмінно.
Змішаний режим передбачає, наприклад, виконання практичних занять в навчальному закладі, а лекцій — онлайн. При цьому, як наголошують у МОН, у початковій школі бажаним є саме очний режим.
Якщо батьки побоюються відпускати дітей до школи, вони можуть обрати інший режим — дистанційний, сімейний (домашній) або екстернат, пише NV.
Дистанційна форма навчання пропонується на території ведення бойових дій та запроваджується наказом засновника закладу освіти за погодженням з військовою адміністрацією.
Форма організації навчання може змінюватися залежно від безпекової ситуації, кажуть у МОН. Адже саме безпека є пріоритетом номер один, підкреслює міністр освіти.
Позбавляти зайвого навантаження й нервування
Освітяни обіцяють, що підхід до організації уроків буде максимально гнучкий.
Як повідомляє Оксен Лісовий на власній сторінці у фейсбуці, створюються умови для тимчасового переведення з однієї школи, де, наприклад, зараз немає укриття, до іншої, де укриття існує, зі збереженням місця в «старій» школі.
Для дітей, які зараз перебувають за кордоном і навчаються в іноземних школах, розроблено нову освітню програму. Дистанційно вони можуть вивчати предмети, які викладають в Україні. За підрахунками голови МОН, такі уроки займають 6-8 годин на тиждень. Оцінки з решти предметів можуть бути перезараховані за спрощеним механізмом. Таким чином діти зможуть уникнути подвійного навантаження від навчання у двох школах одночасно, підкреслює очільник міністерства.
Водночас всередині країни варто ставитися до навчання у першу чергу з позиції здорового глузду та збереження життя й здоров’я, вважає міністр освіти.
«На моє переконання, якщо дитина не виспалася і почувається втомленою на ранок, не варто її змушувати йти на перший урок. Це нормально пропустити заняття й наздогнати цю тему пізніше. Наприклад, на платформі Всеукраїнської школи онлайн: lms.e-school.net.ua
Треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал на уроці та мати необхідний рівень концентрації. Якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну чи контрольну, треба надавати можливість доскласти цю роботу», — вважає Оксен Лісовий.
Треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал на уроці та мати необхідний рівень концентрації. Якщо ж учень чи учениця пропускає самостійну чи контрольну, треба надавати можливість доскласти цю роботу», — вважає Оксен Лісовий.
Ще одне питання, яке часто задають міністру: що робити вчителю, який веде урок дистанційно, і в нього почалася тривога, а у дітей в класі ні?
«Звісно, перервати заняття та йти до укриття. Якщо є можливість продовжити заняття зі сховища — чудово. Якщо немає — це не катастрофа. Безпека — понад усе. Детальніші рекомендації від Міністерства освіти і науки опублікуємо незабаром», — відповідає очільник відомства у фейсбуці.
Скільки дітей реально сяде за парти?
Здається, це питання й досі лишається відкритим. Хоча до 1 вересня усі ОВА та засновники закладів мають визначитися з формами навчання у своїх регіонах, а батьки — з тим, що вони вважають найкращим для власної дитини.
«Найбільша потреба в укриттях на Харківщині, Херсонщині, Миколаївщині, в Дніпропетровській та Одеській областях. Ці регіони у зоні ризику через російські обстріли. Потрібно завершувати там роботи якнайшвидше», — заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабміну у середині серпня.
Укриття не просто має бути обладнане примусовою вентиляцією й обігрівом — там мають створити можливості для навчання у разі необхідності, наголошував прем’єр.
На Кіровоградщині, за словами директорки департаменту освіти і науки ї обласної військової адміністрації Ельзи Лещенко, укриттями забезпечені 845 закладів освіти. Це 100% закладів професійно-технічної освіти, 92% шкіл, 85,6% дитячих садків, 81,8% вишів.
Також в області функціонує 41 клас безпеки, також планується відкриття 11, повідомляє Кіровоградська ОВА.
У цілому в країні, за даними очільника уряду, на початок серпня 68% закладів освіти мали укриття різного типу, що дозволяє розмістити там 4,7 мільйони учнів та вчителів.
Щодо навчання учнів великих міст, то у Києві формат навчання кожен заклад освіти обирає самостійно, консультуючись з батьками учнів. Школам потрібно враховувати технічні можливості укриттів, а під час укладання розкладу брати до уваги кількість тих, хто хоче навчатись очно, і місткість укриттів.
«Звичайно, ми просимо за можливості надавати перевагу саме очному навчанню», — каже заступник міського голови Валентин Мондриївський.
У школах Львова прийдешнього навчального року вчитиметься близько 90 тисяч учнів. Причому заняття, на відміну від минулого року, планують проводити в одну зміну. Запровадження двозмінного формату торік було викликане браком місць у сховищах. Але над приведенням до ладу укриттів наполегливо працюють, щоб встигнути до 1 вересня.
«Там, де ще є проблеми, керівники посилено працюють та виправляють, щоб встигнути до нового навчального року. Головне завдання — дітей максимально повернути за парти. Жодне онлайн-навчання не замінить дітям живе спілкування», — розказав Суспільному керівник міського управління освіти Андрій Закалюк.
У Дніпрі « свої «за» та «проти» щодо очного навчання, адже кожного дня — по кілька повітряних тривог. Тому думки батьків розділилися.
«На сьогодні у Дніпрі 116 шкіл із 154 мають найпростіші укриття, які відповідають вимогам… Міністерства внутрішніх справ. Школи без укриттів працюватимуть на базах тих, де воно є. Також у тих школах, де укриття має 500 місць, а дітей, наприклад, понад 1000 — навчатимуться у дві зміни», — прокоментувала начальниця відділу освіти департаменту гуманітарної політики міськради Людмила Кошман, пише Дніпро Оперативний.
У Харкові повертатися в класи наразі неможливо, тому мерія працює над створенням класів у бомбосховищах і навіть у метрополітені.
За даними директорки міського департаменту освіти Ольги Деменко, якими вона поділася з ICTV, понад 20% батьків прагнуть відновлення традиційного шкільного навчання. Це близько 23-24 тис. дітей.
Усіх охочих підземка, за її словами, не вмістить, але перші та другі класи — цілком. Зараз йде активна підготовка приміщень у метро, тому навчання там може розпочатися не 1 вересня, а пізніше, пише NV.
