Блокада українського зерна, або Як Росія б’ється з нами на економічному фронті
- 2 серпня 2023, 13:59
17 липня росіяни припинили роботу «зернового коридору» та почали системно обстрілювати українські порти й зерносховища. А зараз намагаються здійснити морську блокаду України.
Чи були ці дії спонтанними як відповідь на успіхи українських військових чи їх планували заздалегідь? Які варіанти виходу з цієї ситуації існують? І чи можливе повне «перекриття кисню» нашій державі в Чорному морі? Отже, про все по черзі.
Координатори системного зриву
Згадайте, перешкоджати роботі «зернового коридору» Росія розпочала ще з жовтня минулого року. Але це не були якісь тимчасові «непорозуміння». Насправді країна-ворог реалізовувала стратегію, яку затвердили на самому високому рівні. 25 липня Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило закриту «Доповідь про роботу російської частини Спільного координаційного центру під час реалізації Ініціативи» для кремлівської верхівки. У ній чітко прописано, як саме росіяни зривали «зернову угоду».
Так званий «спільний координаційний центр» бачив своїм головним завданням максимальне зменшення об’єму зерна, яке вивозилося з України в межах угоди.
Заходи зі зриву були розбиті на декілька етапів. На першому, за ініціативи російського президента, було призупинено участь Росії в угоді з 29.10.22 по 03.11.22. Згідно з документом це зменшило об’єми вивезення зерна з 4,2 млн в жовтні до 2,6 у листопаді. Наступний етап — заходи з обмеження допуску суден у порт Південний, зменшення кількості інспекційних команд, зупинки реєстрації зерновозів, повідомляє ГУР.
Усе це дозволило росіянам «ефективно стримувати кількість суден, що прямували в українські порти, і значно обмежити об’єм вивезення продовольства з України, що в цілому призвело до неможливості Києвом експортувати близько 20 млн тон вантажів».
Росіяни звітують, що «найменша кількість продовольства, що експортувалась з українських портів»
7,8 млн тонн — припала на третій етап Ініціативи (з 19 березня до 17 липня 2023).
Обстріли інфраструктури портів — це частина плану Росії зі зриву роботи зернового коридору та погіршення продовольчої ситуації в країнах світу.
Достатньо нагадати, що через блокаду судноплавних шляхів у Чорному морі затримується відправка аграрної продукції, якої вистачило б накормити 6 міль-йонів людей. Таку цифру навів радник президента України з питань економіки Олег Устенко в інтерв’ю американському журналу Newsweek.
Мрія та мета — витіснити Україну з ринку зерна
До 17 липня, коли Росія вийшла з зернової угоди, через глибоководні порти Одеса, Чорноморськ, Південний експортувалося 50% зерна.
Ще 25% — через порти Дунаю: Рені та Ізмаїл. Та ще 25% — через західні прикордонні переходи з подальшим транзитом до портів ЄС. Про це Forbes – Україна розказав директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.
Адекватної та безпечної заміни транспортування, яке велося з портів Одеси та Рені, наразі немає. До того ж, порти, за словами фахівця, знаходяться «у точках ризику мілітарної вразливості».
Цю «вразливість» Одещина відчула дуже болісно. Станом на 26 липня з моменту виходу РФ з угоди внаслідок російських атак було пошкоджено та частково знищено 26 об’єктів портової інфраструктури та 5 цивільних суден. Про це повідомив віцепрем’єрміністр з відновлення Олександр Кубраков під час першого засідання ради Україна-НАТО.
Щодо відновлення пошкодженої припортової інфраструктури, за словами Сергія Вовка, наші зернові термінали були одними з найкращих у Європі та світі. Тому якісне відновлення таких складних перевалювальних комплексів, як, наприклад, термінал Kernel у порту Чорноморськ, може коштувати десятки мільйонів доларів США, а по часу робіт — не менше року.
"Чорне море не належить Російській Федерації"
Україна докладає зусиль задля розблокування роботи «зернового коридору» та сподівається на досягнення результату в цьому питанні, інформує з посиланням на голову держави Офіс президента.
Нагадаємо, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн назвала цинічним рішення Кремля та пообіцяла, що ЄС продовжить вивезення української сільгосппродукції:
Щодо тактики, то різні експерти пропонують різні шляхи розв’язання проблеми.
На думку директора Центру транспортних стратегій, яку він озвучив Forbes – Україна, по-перше, мова може йти про повне розблокування всього українського цивільного судноплавства. Це гарантоване базове право міжнародного цивільного судноплавства, підкреслює фахівець.
По-друге, військове вирішення питання. А це насамперед підсилення ППО та адекватна відповідь на обстріли наших портів.
По-третє, підсилювати санкційний тиск щодо Росії.
Ну, а щодо посилення Чорноморським флотом Росії своєї присутності у Чорному морі, воно все одно не дасть росіянам можливості заблокувати Україну, впевнені експерти.
Однією з причин є побоювання військової конфронтації з країнами НАТО у цьому регіоні, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Координатори системного зриву
Згадайте, перешкоджати роботі «зернового коридору» Росія розпочала ще з жовтня минулого року. Але це не були якісь тимчасові «непорозуміння». Насправді країна-ворог реалізовувала стратегію, яку затвердили на самому високому рівні. 25 липня Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило закриту «Доповідь про роботу російської частини Спільного координаційного центру під час реалізації Ініціативи» для кремлівської верхівки. У ній чітко прописано, як саме росіяни зривали «зернову угоду».
Так званий «спільний координаційний центр» бачив своїм головним завданням максимальне зменшення об’єму зерна, яке вивозилося з України в межах угоди.
Заходи зі зриву були розбиті на декілька етапів. На першому, за ініціативи російського президента, було призупинено участь Росії в угоді з 29.10.22 по 03.11.22. Згідно з документом це зменшило об’єми вивезення зерна з 4,2 млн в жовтні до 2,6 у листопаді. Наступний етап — заходи з обмеження допуску суден у порт Південний, зменшення кількості інспекційних команд, зупинки реєстрації зерновозів, повідомляє ГУР.
Усе це дозволило росіянам «ефективно стримувати кількість суден, що прямували в українські порти, і значно обмежити об’єм вивезення продовольства з України, що в цілому призвело до неможливості Києвом експортувати близько 20 млн тон вантажів».
Росіяни звітують, що «найменша кількість продовольства, що експортувалась з українських портів»
7,8 млн тонн — припала на третій етап Ініціативи (з 19 березня до 17 липня 2023).
Обстріли інфраструктури портів — це частина плану Росії зі зриву роботи зернового коридору та погіршення продовольчої ситуації в країнах світу.
Достатньо нагадати, що через блокаду судноплавних шляхів у Чорному морі затримується відправка аграрної продукції, якої вистачило б накормити 6 міль-йонів людей. Таку цифру навів радник президента України з питань економіки Олег Устенко в інтерв’ю американському журналу Newsweek.
Мрія та мета — витіснити Україну з ринку зерна
До 17 липня, коли Росія вийшла з зернової угоди, через глибоководні порти Одеса, Чорноморськ, Південний експортувалося 50% зерна.
Ще 25% — через порти Дунаю: Рені та Ізмаїл. Та ще 25% — через західні прикордонні переходи з подальшим транзитом до портів ЄС. Про це Forbes – Україна розказав директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.
Адекватної та безпечної заміни транспортування, яке велося з портів Одеси та Рені, наразі немає. До того ж, порти, за словами фахівця, знаходяться «у точках ризику мілітарної вразливості».
Цю «вразливість» Одещина відчула дуже болісно. Станом на 26 липня з моменту виходу РФ з угоди внаслідок російських атак було пошкоджено та частково знищено 26 об’єктів портової інфраструктури та 5 цивільних суден. Про це повідомив віцепрем’єрміністр з відновлення Олександр Кубраков під час першого засідання ради Україна-НАТО.
Щодо відновлення пошкодженої припортової інфраструктури, за словами Сергія Вовка, наші зернові термінали були одними з найкращих у Європі та світі. Тому якісне відновлення таких складних перевалювальних комплексів, як, наприклад, термінал Kernel у порту Чорноморськ, може коштувати десятки мільйонів доларів США, а по часу робіт — не менше року.
«Росія вже витісняє нас з ринків та закладає міну сповільненої дії. Вона зі своєю продукцією металургії та залізорудною сировиною вже витіснила Україну з традиційних ринків збуту, як то Китай. Теж саме Москва хоче зробити й з зерном, вже зараз пропонуючи різні варіанти заміщення українського зерна російським», — розказав виданню Сергій Вовк.
"Чорне море не належить Російській Федерації"
«Усім нам треба не забувати: Чорне море — це море всіх наших держав і людей. Воно не належить Російській Федерації. Там є Україна, є Туреччина, Румунія, Болгарія. Ми розмовляємо з усіма країнами Чорноморського узбережжя — предметні прагматичні людські відносини і, що дуже важливо, правові відносини. А Росія вважає, що Чорне море — суто російське», — нагадав президент Володимир Зеленський беручи онлайн-участь у 14-му щорічному Аспенському безпековому форумі (Aspen Security Forum).
Україна докладає зусиль задля розблокування роботи «зернового коридору» та сподівається на досягнення результату в цьому питанні, інформує з посиланням на голову держави Офіс президента.
«Ми шукаємо вихід. Ми зверталися до Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, я з ним особисто говорив. Я розмовляв із Президентом Ердоганом. Говорячи про цю кризу, ми бачимо певні шляхи виходу. Якщо вдасться нам, вдасться Ердогану, якщо ООН буде ще міцнішою — я думаю, у нас усе вийде», — каже Володимир Зеленський.
Нагадаємо, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн назвала цинічним рішення Кремля та пообіцяла, що ЄС продовжить вивезення української сільгосппродукції:
«Ми працюємо над забезпеченням продовольчої безпеки для вразливих верств населення у всьому світі. «Маршрути солідарності ЄС» продовжать вивозити сільгосппродукцію з України на світові ринки», — пише Главком.
Щодо тактики, то різні експерти пропонують різні шляхи розв’язання проблеми.
На думку директора Центру транспортних стратегій, яку він озвучив Forbes – Україна, по-перше, мова може йти про повне розблокування всього українського цивільного судноплавства. Це гарантоване базове право міжнародного цивільного судноплавства, підкреслює фахівець.
По-друге, військове вирішення питання. А це насамперед підсилення ППО та адекватна відповідь на обстріли наших портів.
«Якщо буде така ж загроза для російського судноплавства в російських портах, ворог тричі подумає, чи продовжувати атакувати українську портову інфраструктуру. А повністю прикрити своє цивільне судноплавство, навіть із потужностями Чорноморського флоту, Росія не зможе», — впевнений Сергій Вовк.
По-третє, підсилювати санкційний тиск щодо Росії.
Ну, а щодо посилення Чорноморським флотом Росії своєї присутності у Чорному морі, воно все одно не дасть росіянам можливості заблокувати Україну, впевнені експерти.
Однією з причин є побоювання військової конфронтації з країнами НАТО у цьому регіоні, йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
