Музею мистецтв Кіровоградської обласної ради 30 років
- 16 січня 2023, 11:52
Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради у місті Кропивницькому 4 січня відзначив 30-річчя. Про історію закладу та роботу під час воєнного стану розповіла «Віснику Кіровоградщини» наукова співробітниця відділу музею — картинної галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна» Ірина Лягул.
За інформацією Ірини Лягул, за тридцять років діяльності музей зазнав ряд перетворень. Так, до 1991 року він діяв як картинна галерея у складі обласного краєзнавчого музею, розміщуючись у Свято-Преображенській церкві. Коли церкву повернули вірянам, галерея отримала нове приміщення — кімнату в нинішній будівлі музею, теж історичній: зведеній наприкінці ХІХ–початку ХХ століття на замовлення купця Ізраїля Шполянського.
Датою створення музею вважають 4 січня 1993 року, коли картинна галерея отримала новий статус, трансформувавшись в обласний художній музей. Повноцінно він став діяти із травня 2001 року, до цього в будівлі вели реставраційні роботи. У липні 2020 року художній музей перейменували на Музей мистецтв.
У музеї працюють 35 співробітників. Діють п’ять виставкових залів і картинна галерея Петра Оссовського «Світ і Вітчизна». Фонди закладу налічують понад 16 тисяч експонатів.
— Музейні експозиції ми згорнули 24 лютого, в день початку повномасштабного вторгнення, — розповідає про роботу закладу під час великої війни Ірина Лягул. — За розпорядженням директорки музею Тетяни Ткаченко усе, що підпадає під евакуацію, зібрали і вивезли за тиждень. На початку березня в музеї залишалася робоча група, усі інші плели сітки, ліпили вареники у волонтерських штабах міста.
Одного дня нам принесли пару картин, в музеї залишалися рекламні банери з інформацією про експозиції... Так в середині березня організувалася перша екскурсія. Запрацювала одна зала, адже відвідувачі продовжували приходити. Переважно це були вимушені переселенці, які зупинилися у Кропивницькому. Сітки ми вирішили плести в музеї, паралельно працюючи з нашими гостями та готуючи майстер-класи. Продовжували з’являтися нові художники, тож поступово почали відкривати інші зали, і врешті музей запрацював на повну.
До 1 квітня відкрили виставку карикатур художника Анатолія Кімнатного, напередодні Дня Незалежності представили виставку робіт дітей — вимушених переселенців, через місяць презентували ще одну виставку. У спільному проєкті з юстицією відновили проведення у музеї шлюбу за добу. Зібрали усі марки, які погасила Укрпошта. За першою, «Русскій воєнний корабль, іді… !», сімнадцять співробітників музею два дні стояли в черзі, змінюючи один одного. Тепер маємо повну колекцію. Вважаємо, що з вересня ми вже повернулися до повноцінної роботи.
Був запит від наших відвідувачів, і ми знаходили можливості, щоб цей запит задовільнити. Так музей ожив. Бо у перші тижні повномасштабної війни неможливо було без жалю дивитися на спустілі зали. У середньому виставки відкриваються раз на два тижні, тож завжди раді усім, хто цікавиться мистецтвом.
Датою створення музею вважають 4 січня 1993 року, коли картинна галерея отримала новий статус, трансформувавшись в обласний художній музей. Повноцінно він став діяти із травня 2001 року, до цього в будівлі вели реставраційні роботи. У липні 2020 року художній музей перейменували на Музей мистецтв.
У музеї працюють 35 співробітників. Діють п’ять виставкових залів і картинна галерея Петра Оссовського «Світ і Вітчизна». Фонди закладу налічують понад 16 тисяч експонатів.
— Музейні експозиції ми згорнули 24 лютого, в день початку повномасштабного вторгнення, — розповідає про роботу закладу під час великої війни Ірина Лягул. — За розпорядженням директорки музею Тетяни Ткаченко усе, що підпадає під евакуацію, зібрали і вивезли за тиждень. На початку березня в музеї залишалася робоча група, усі інші плели сітки, ліпили вареники у волонтерських штабах міста.
Одного дня нам принесли пару картин, в музеї залишалися рекламні банери з інформацією про експозиції... Так в середині березня організувалася перша екскурсія. Запрацювала одна зала, адже відвідувачі продовжували приходити. Переважно це були вимушені переселенці, які зупинилися у Кропивницькому. Сітки ми вирішили плести в музеї, паралельно працюючи з нашими гостями та готуючи майстер-класи. Продовжували з’являтися нові художники, тож поступово почали відкривати інші зали, і врешті музей запрацював на повну.
До 1 квітня відкрили виставку карикатур художника Анатолія Кімнатного, напередодні Дня Незалежності представили виставку робіт дітей — вимушених переселенців, через місяць презентували ще одну виставку. У спільному проєкті з юстицією відновили проведення у музеї шлюбу за добу. Зібрали усі марки, які погасила Укрпошта. За першою, «Русскій воєнний корабль, іді… !», сімнадцять співробітників музею два дні стояли в черзі, змінюючи один одного. Тепер маємо повну колекцію. Вважаємо, що з вересня ми вже повернулися до повноцінної роботи.
Був запит від наших відвідувачів, і ми знаходили можливості, щоб цей запит задовільнити. Так музей ожив. Бо у перші тижні повномасштабної війни неможливо було без жалю дивитися на спустілі зали. У середньому виставки відкриваються раз на два тижні, тож завжди раді усім, хто цікавиться мистецтвом.
