Про корисну ініціативу та її підтримку небайдужими говоримо з Олександром Кіяшком, директором Олександрійського центрального ринку, головою громадського об’єднання «Реальні справи».

— Наше громадське об’єднання «Реальні справи» діє з початку минулої осені. Назву я дав таку, бо люблю, щоб кожна справа мала результат, а не була балаканиною.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у міру власних фінансових можливостей я закуповував воїнам нашої громади, які зверталися до мене особисто, те, що їм потрібно, зокрема плівку, берці, також забезпечував буржуйками, які робимо самі.

Якось мені вдалося поспілкуватися з моїм товаришем, військовим ЗСУ Ярославом, який саме приїхав з Херсонського напрямку. Серед іншого мова зайшла про продукти, які передають з тилу. За його словами, в основному це консервація, крупи. А військовим готувати зручно тільки тоді, коли вони дислокуються на одному місці і мають на це час. А коли підрозділ виходить на півтора-два тижні в поле, то готувати аж ніяк не можливо. Тоді добре мати із собою готову калорійну і маленьку за об’ємом їжу. Так у мене виникла ідея створити продукт за цим запитом. Розглядали декілька варіантів і врешті зупинилися на курятині, приготованій у коптильні. Куряче м'ясо є поживним, відносно недорогим, дим зі щепи виступає природним консервантом, а вакуумну упаковку з двома гомілками зручно взяти із собою в кишеню і поїсти при нагоді.

Готуємо раз на тиждень. Я із друзями та знайомими мариную та запікаю м'ясо, а вдома з дружиною фасуємо. Коптильні, упаковка, вакууматор — це теж мій внесок.

У нас не бурхлива діяльність, бо працюємо у вільний від роботи час. Якщо іншу допомогу я здійснюю за власні гроші, аби не від кого не залежати, то на закупівлю сирого м’яса доводиться оголошувати збір, бо ми поставили це готування на потік. Долучаються знайомі і незнайомі нам люди різними сумами: хтось п’ять гривень переказує, буває і дві тисячі одним платежем приходить. Усю звітність оприлюднюємо на сторінках у соцмережах. Якщо люди продовжуватимуть допомагати із закупкою сировини, обсяги готового продукту будуть достатньо великими. Якщо ні, то я з однодумцями готуватимемо на ту суму, яку зможемо виділити з власних сімейних бюджетів. Це все одно краще, ніж нічого не зробити.

Зараз тестуємо нові вироби з курятини: «Крила перемоги», «Хоробрі серця» і «Пупки Бандери». Вигадуванню назв також приділяємо увагу, адже окрім користі наші продукти мають ще й піднімати настрій.

Продукцію я передаю на передову з надійними волонтерами або відвожу сам у прифронтові зони. Бачив особисто, в яких умовах перебувають наші бійці й бійчині. І це мотивує мене допомагати. Добре було б, аби кожен українець допомагав ЗСУ в міру своїх можливостей. З огляду на те, що я спостерігаю, можу сказати, що Олександрія осторонь підтримки фронту не стоїть.