Про своє насичене життя, любов до квітів та посильну допомогу українському війську розповідає Таїсія Гула.

— У моєму дворі ростуть папороть, фізаліс, клематіс, тюльпани. Маю яскравий квітник, мої майори вже перетворилися на підполковників (сміється).

Родом із Кривого Рогу. У 1972 році приїхала в Онуфріївку разом з чоловіком — художником-скульптором Віталієм Гулим, на жаль, вже покійним. У деяких образах, створених чоловіком, можна впізнати мої риси. Працювала конюхом на кінному заводі, а потім завідувачкою художньої майстерні. Уже понад п’ять років я є студенткою університету срібного віку.

Я народилася у 1938 році — дитина війни. Батько загинув на фронті в останні дні Другої світової. Не думала, що на мій вік випаде ще одна війна. Я патріотка своєї країни. Навесні носила в тероборону млинці у казанку, пиріжки, консервацію. Декілька разів перераховувала гроші на ЗСУ. Побачила, що у «Віснику Кіровоградщини» є рубрика «Вісточка на фронт», і фото, як хлопці і дівчата на фронті читають газету, тож вирішила передати їм привіт і слова підтримки.

Цю вирощену власноруч клумбу я присвячую всім воїнам нашої України. Бажаю, щоб вони були веселими і живими та поверталися до нас з перемогою.