Коли ж вийшов із магазина, йому зателефонували, що його хворим батькам терміново потрібні ліки. Чоловік кинувся до аптеки, а звідти – до батьків. Лише за півтори години згадав, що лишив речі в магазині.

Повернувся до камери схову – аж там лише відкриті комірки. Звісно, кинувся до адміністрації: де ж усе, що там було!? А йому пояснили: мовляв, від риби йшов неприємний запах, тому вони відкрили комірки й ту рибу викинули. Усі 20 кілограмів. А разом із нею – і 10 кг капусти, і сім «Снікерсів», і хлібину, і навіть книжку. Та й взагалі, іди й не заважай працювати.

Нічого не лишалося чоловікові, як кликати на допомогу поліцію. Поліція прибула на місце, зафіксувала факт, оцінила втрати та й пішла. Адміністрація магазину й не відпиралася, підтвердила сказане раніше.

Але ж потерпілому треба було якось відшкодовувати втрати. Тому чоловік звернувся до міськвиконкому. У ході спілкування з адміністрацією магазина нам вдалося довести, що вчинили вони незаконно. Вони не мали права відчиняти комірки, а якщо вже й виникла така необхідність, то треба було викликати правоохоронні органи, чи бодай зробити це комісійно, скласти акт. А тут – просто викинули чужі речі на смітник. Упорались. Вийшла не камера зберігання, а камера знищення. Якби це було перед закриттям магазина – ще можна було б зрозуміти. А тут – не минуло й двох годин, а речей уже немає.

Фінал цієї історії настільки ж щасливий, наскільки рідкий. Керівництво магазину сплатило 800 гривень покупцеві, той лишився задоволеним. А все ж тепер, мабуть, не раз подумає, перш ніж покласти речі на зберігання...