Довгожителька народилась в незаможній працьовитій селянській сім’ї у селі Головківка колишнього Чигиринського району Черкаської області. Вона була третьою дитиною у родині. У юності в пошуках кращого життя Оксана Кузик поїхала у Ворошиловград (тепер – Луганськ), де її застала війна. Дівчина пішки добралась у рідне село. За зв'язок з партизанами батька мало не розстріляли окупанти. Після війни працювала у колгоспі. Одруживсь Оксана Кузик разом чоловіком переїхали в Олександрівку. Жінка працювала у місцевому цукрозаводі. Тут народились її дві дочки та син. Попри солідний вік Оксана Кузик досить жвава жінка, ходить до церкви, де настоятелем є її син Володимир, співає у церковному хорі.

На урочистостях, що відбулись в комунальній установі «Олександрівський центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), ведуча заходу Тетяна Цимбал розповіла про життєвий шлях довгожительки. З100-річчям від дня народження Оксану Кузик привітали Олександрівський селищний голова Олександр Безпечний, помічник народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко, голова селищної організації ветеранів Олександра Геращенко, директорка Центру Любов Емірова. Вони вручили довгожительці квіти, подарунки, подяки.

Народний депутат України Олесь Довгий нагородив Оксану Кузик подякою за патріотизм, активну життєву позицію, чудовий приклад для молодого покоління та з нагоди святкування сторіччя.

Піснями ювілярку поздоровила солістка комунального закладу «Центр культури та дозвілля» Олександрівської селищної ради Леся Король під акомпанемент Олександра Шаповала.