Знам’янщина відзначила День Пам’яті жертв голодоморів
- 30 листопада 2015, 11:56
28 листопада на Знам’янщині, у День пам’яті жертв голодоморів, біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій в Україні відбувся мітинг-реквієм за участі міської влади, депутатського корпусу, учнівської молоді та широкої громадськості.
Бог дав українцям землю і клімат. Працьовитість та вміння вирощувати жито, пшеницю, пекти хліб. Проте мільйони жителів багатостраждальна Ненька не змогла врятувати від голодної смерті в далекі 1932-1933 роки. Йдеться про Голодомор, який лише у 2006 році визнаний в Україні, як геноцид українського народу, як наш власний голокост.
У 2008 році Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу. 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті голоду 1932–1933 років в Україні.
Ця страшна трагедія майже кожної української родини замовчувалась на державному рівні. Це був свідомий геноцид українського народу, який наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну самосвідомість. Сьогодні з багатьох джерел кожен може дізнатися про голод, який пережили наші предки, зі свідчення очевидців, по крихті збираються шокуючи факти нищення цілої нації.
28 листопада на Знам’янщині, у День пам’яті жертв голодоморів, біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій в Україні відбувся мітнг-реквієм за участі міської влади, депутатського корпусу, учнівської молоді та широкої громадськості.
Під час відкриття мітингу-реквієму міський голова Філіпенко С.І. у своєму виступі наголосив, що на нашій щедрій, врожайній українській землі люди вмирали голодною смертю. Сьогодні Голодомор 1932–1933 років, внаслідок якого загинуло майже 4 мільйона осіб, увесь світ визнає геноцидом українського народу. Але і тоді, як і сьогодні, народ України чинив ярий спротив терору.
Сергій Іванович підкреслив: «Пам'ятати і ніколи не забувати про мільйони безневинних та тих, хто так і не з'явився на цей світ – справа нашої людяності та гідності. Нашим святим обов’язком є не лише гідне вшанування пам’яті загиблих від голоду, а й відновлення історичної правди про причини та наслідки трагедії».
Покладанням траурних вінків і композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятного знаку, хвилиною мовчання, запалюванням поминальних свічок вшанували учасники мітингу-реквієму пам’ять померлих під час жахливого, трагічного Голодомору.
А потім розділили хліб на згадку про тих, кому не вистачило бодай маленького шматочка, щоб залишитися живими. «Нехай смак цього короваю не дозволяє нам забувати, що хліб – це життя», - з такими словами звернулася ведуча заходу В.Кравченко до присутніх.
На підвіконнях затріпотіли вогники – це люди запалили свічки – знак нашої скорботи, святий вогник, який зігріє душі загиблих, світло очищення задля нашого ж майбутнього.
Згадаймо в ці хвилини всіх українців, загиблих голодною смертю на рідній землі. Адже тільки пам’ятаючи та шануючи пам’ять невинно убієнних від голоду, ми можемо уникнути нових історичних помилок та не допустити подібних трагедій для нашої країни.
У 2008 році Європарламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства і висловив співчуття українському народу. 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи схвалила резолюцію про вшанування пам'яті загиблих в результаті голоду 1932–1933 років в Україні.
Ця страшна трагедія майже кожної української родини замовчувалась на державному рівні. Це був свідомий геноцид українського народу, який наклав свій безжальний відбиток на всю нашу історію, на національну самосвідомість. Сьогодні з багатьох джерел кожен може дізнатися про голод, який пережили наші предки, зі свідчення очевидців, по крихті збираються шокуючи факти нищення цілої нації.
28 листопада на Знам’янщині, у День пам’яті жертв голодоморів, біля пам’ятного знаку жертвам голодоморів та політичних репресій в Україні відбувся мітнг-реквієм за участі міської влади, депутатського корпусу, учнівської молоді та широкої громадськості.
Під час відкриття мітингу-реквієму міський голова Філіпенко С.І. у своєму виступі наголосив, що на нашій щедрій, врожайній українській землі люди вмирали голодною смертю. Сьогодні Голодомор 1932–1933 років, внаслідок якого загинуло майже 4 мільйона осіб, увесь світ визнає геноцидом українського народу. Але і тоді, як і сьогодні, народ України чинив ярий спротив терору.
Сергій Іванович підкреслив: «Пам'ятати і ніколи не забувати про мільйони безневинних та тих, хто так і не з'явився на цей світ – справа нашої людяності та гідності. Нашим святим обов’язком є не лише гідне вшанування пам’яті загиблих від голоду, а й відновлення історичної правди про причини та наслідки трагедії».
Покладанням траурних вінків і композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятного знаку, хвилиною мовчання, запалюванням поминальних свічок вшанували учасники мітингу-реквієму пам’ять померлих під час жахливого, трагічного Голодомору.
А потім розділили хліб на згадку про тих, кому не вистачило бодай маленького шматочка, щоб залишитися живими. «Нехай смак цього короваю не дозволяє нам забувати, що хліб – це життя», - з такими словами звернулася ведуча заходу В.Кравченко до присутніх.
На підвіконнях затріпотіли вогники – це люди запалили свічки – знак нашої скорботи, святий вогник, який зігріє душі загиблих, світло очищення задля нашого ж майбутнього.
Згадаймо в ці хвилини всіх українців, загиблих голодною смертю на рідній землі. Адже тільки пам’ятаючи та шануючи пам’ять невинно убієнних від голоду, ми можемо уникнути нових історичних помилок та не допустити подібних трагедій для нашої країни.
