Видатний теоретик космонавтики — Юрій Кондратюк у Малій Висці
- 9 квітня 2021, 15:52
Юрій Кондратюк — український вчений, винахідник, один з піонерів космонавтики, який написав геніальну працю «Про завоювання міжпланетних просторів», що була використана при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць у 1969 році. У 1921-1925 роках Юрій Васильович жив і працював у Малій Висці (нині Новоукраїнського району). Пам’ять про цей період увічнена у місті меморіальною дошкою на будівлі Маловисківського ліцею ім. Ю.В. Кондратюка, його іменем названа одна з вулиць.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Юрій Васильович Кондратюк — насправді не Юрій і не Кондратюк, а Олександр Шаргей, який був змушений привласнити чужий паспорт, щоби відмежуватися від свого «білогвардійського» минулого. Народився у Полтаві в 1897 році. Зберігся запис у метричній книзі Полтавської єпархії міста Полтави. Там значилося, що батьком новонародженого був Ігнатій Бенедиктович Шаргей, матір’ю — Людмила Львівна (дівоче прізвище Шліппенбах). Ім’я своїй дитині вони дали Олександр. Невдовзі сім’я розпалася: мати померла, батько створив нову сім’ю, а Сашко фактично жив з бабусею.
Здібності до точних наук у хлопчика виявилися ще при навчанні в Полтавській гімназії. У 1916 році Олександр вступив до Петроградського політехнічного інституту, маючи з собою рукопис та чотири зошити. У рукописі він визначив швидкість ракети, необхідну для подолання земного тяжіння. І, можливо, його талант був би помічений і підтриманий ще в стінах інституту, якби не відомі події 1917 року, громадянська війна. Двічі Олександра Шаргея (він писав тоді вже нову свою роботу «Тим хто читатиме, щоб будувати», в якій виклав ідею «місячної траси») мобілізовували до білої армії, і двічі він при першій нагоді дезертирував. Переховуючись спочатку в мачухи у Києві, потім — у Смілі, де працював залізничником на станції Бобринська до початку 1921 року. У пошуках заробітків Олександр Гнатович опиняється у Малій Висці і поселяється у сім’ї приятеля своїх родичів Івана Андрійовича Лашинського — керуючого націоналізованими млином і олійнею міста. Спочатку Олександр Гнатович влаштувався механіком у млин, а пізніше на цукровий завод. Цілими днями перебував на виробництві, а вночі засідав за креслення і рукописи цей непомітний «родич із Києва», як називали його поміж собою маловищани, зігнувшись над лампою, вечорами закінчує свій геніальний, неперевершений, найскладніший твір з міжпланетних сполучень, який зробив його ім’я безсмертним.
Олена Петрівна Карєєва (мачуха) хвилювалася за подальшу долю пасинка. Це підштовхнуло її на зміну прізвища Олександра. З 15 серпня 1921 року в 24-річного юнака зменшується вік на три роки і починається подвійне життя. Шаргей стає Юрієм Васильовичем Кондратюком. Справжній Кондратюк помер від туберкульозу 1 березня 1921 року. Документи мачусі передав брат Юрія — Володимир. 20 років Шаргей жив під чужим іменем. Уродженець Полтави, українець, він став за паспортом росіянином, але уродженцем Луцька.
ЦІКАВІ ФАКТИ
У Малій Висці Кондратюк створив третій, основний варіант своєї майбутньої книги. Вона виконана чорним чорнилом на 79 великих аркушах паперу (357х223 міліметри). На рукописі є авторська примітка: «Переписана і проредагована у 1923–1924 роках», тобто у маловисківський період життя винахідника. Світ вона побачила у 1929 році у Новосибірську. Називалася книга «Завоювання міжпланетного простору». У ній вчений вперше виклав послідовність етапів освоєння космічного простору. Кондратюк запропонував вертикальний підйом ракети крізь шари атмосфери з подальшим її виходом на орбіту Землі за певною траєкторією. Також український вчений розробив концепцію повернення космічного корабля, по суті, розробивши схему майбутнього «космічного човника». Крім цього, Кондратюк запропонував відправляти на Місяць екіпаж з трьох осіб: двоє в спеціальному модулі повинні досягти місячної поверхні, а третій — залишатися в кораблі на навколомісячній орбіті. Через 40 років при своєму польоті на Місяць американці (Ніл Армстронг, Майкл Коллінз, Едвін Олдрін) діяли за такою ж схемою.
А скільки б міг він ще зробити, аби не тягар чужого імені. Чого варте було тільки запрошення Сергія Корольова по співпраці в ракетному конструкторському бюро, на яке Юрій Кондратюк відповів відмовою з огляду на своє минуле. Були на життєвому шляху видатного вченого і радість першого знайомства з величчю Космосу, і напружена копітка праця, й ув’язнення за хибними звинуваченнями у шкідництві на початку 30-х років, і десятки винаходів в галузі сільського господарства, і війна, на яку він пішов добровільно. Тривалий час вважали, що Юрій Кондратюк загинув 3 жовтня 1941 року. Проте відшукавши людей, які воювали разом з Кондратюком, вдалося з’ясувати, що він загинув між 22 і 25 числами лютого 1942 року. Так загинув славний син українського народу, видатний вчений, геній з чужим ім’ям.
СЬОГОДЕННЯ
Іменем Юрія Кондратюка названо одну з вулиць у Малій Висці.
У 2021 році Маловисківську гімназію було перейменовано на честь видатного вченого — Юрія Кондратюка. На будівлі Маловисківського ліцею імені Юрія Кондратюка встановлено меморіальну дошку.
В експозиції музею історії Маловисківщини імені Олександра Сергійовича Ковтуна зібрані унікальні матеріали, присвячені життю та перебуванню Юрія Кондратюка у Малій Висці, спогади людей, які разом з Юрієм Васильовичем працювали на Маловисківському цукровому заводі, дзеркало, подароване сім’єю Лашинських, яким користувався у побуті видатний вчений.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Малої Виски можна рейсовим автобусом Мала Виска–Кропивницький, Кропивницький–Рубаний Міст, Оситняжка–Кропивницький та Кропивницький–Турія.
Наукова співробітниця музею історії Маловисківщини
ім. О.С. Ковтуна
Юлія Вавілова
Юрій Васильович Кондратюк — насправді не Юрій і не Кондратюк, а Олександр Шаргей, який був змушений привласнити чужий паспорт, щоби відмежуватися від свого «білогвардійського» минулого. Народився у Полтаві в 1897 році. Зберігся запис у метричній книзі Полтавської єпархії міста Полтави. Там значилося, що батьком новонародженого був Ігнатій Бенедиктович Шаргей, матір’ю — Людмила Львівна (дівоче прізвище Шліппенбах). Ім’я своїй дитині вони дали Олександр. Невдовзі сім’я розпалася: мати померла, батько створив нову сім’ю, а Сашко фактично жив з бабусею.
Здібності до точних наук у хлопчика виявилися ще при навчанні в Полтавській гімназії. У 1916 році Олександр вступив до Петроградського політехнічного інституту, маючи з собою рукопис та чотири зошити. У рукописі він визначив швидкість ракети, необхідну для подолання земного тяжіння. І, можливо, його талант був би помічений і підтриманий ще в стінах інституту, якби не відомі події 1917 року, громадянська війна. Двічі Олександра Шаргея (він писав тоді вже нову свою роботу «Тим хто читатиме, щоб будувати», в якій виклав ідею «місячної траси») мобілізовували до білої армії, і двічі він при першій нагоді дезертирував. Переховуючись спочатку в мачухи у Києві, потім — у Смілі, де працював залізничником на станції Бобринська до початку 1921 року. У пошуках заробітків Олександр Гнатович опиняється у Малій Висці і поселяється у сім’ї приятеля своїх родичів Івана Андрійовича Лашинського — керуючого націоналізованими млином і олійнею міста. Спочатку Олександр Гнатович влаштувався механіком у млин, а пізніше на цукровий завод. Цілими днями перебував на виробництві, а вночі засідав за креслення і рукописи цей непомітний «родич із Києва», як називали його поміж собою маловищани, зігнувшись над лампою, вечорами закінчує свій геніальний, неперевершений, найскладніший твір з міжпланетних сполучень, який зробив його ім’я безсмертним.
Олена Петрівна Карєєва (мачуха) хвилювалася за подальшу долю пасинка. Це підштовхнуло її на зміну прізвища Олександра. З 15 серпня 1921 року в 24-річного юнака зменшується вік на три роки і починається подвійне життя. Шаргей стає Юрієм Васильовичем Кондратюком. Справжній Кондратюк помер від туберкульозу 1 березня 1921 року. Документи мачусі передав брат Юрія — Володимир. 20 років Шаргей жив під чужим іменем. Уродженець Полтави, українець, він став за паспортом росіянином, але уродженцем Луцька.
ЦІКАВІ ФАКТИ
У Малій Висці Кондратюк створив третій, основний варіант своєї майбутньої книги. Вона виконана чорним чорнилом на 79 великих аркушах паперу (357х223 міліметри). На рукописі є авторська примітка: «Переписана і проредагована у 1923–1924 роках», тобто у маловисківський період життя винахідника. Світ вона побачила у 1929 році у Новосибірську. Називалася книга «Завоювання міжпланетного простору». У ній вчений вперше виклав послідовність етапів освоєння космічного простору. Кондратюк запропонував вертикальний підйом ракети крізь шари атмосфери з подальшим її виходом на орбіту Землі за певною траєкторією. Також український вчений розробив концепцію повернення космічного корабля, по суті, розробивши схему майбутнього «космічного човника». Крім цього, Кондратюк запропонував відправляти на Місяць екіпаж з трьох осіб: двоє в спеціальному модулі повинні досягти місячної поверхні, а третій — залишатися в кораблі на навколомісячній орбіті. Через 40 років при своєму польоті на Місяць американці (Ніл Армстронг, Майкл Коллінз, Едвін Олдрін) діяли за такою ж схемою.
А скільки б міг він ще зробити, аби не тягар чужого імені. Чого варте було тільки запрошення Сергія Корольова по співпраці в ракетному конструкторському бюро, на яке Юрій Кондратюк відповів відмовою з огляду на своє минуле. Були на життєвому шляху видатного вченого і радість першого знайомства з величчю Космосу, і напружена копітка праця, й ув’язнення за хибними звинуваченнями у шкідництві на початку 30-х років, і десятки винаходів в галузі сільського господарства, і війна, на яку він пішов добровільно. Тривалий час вважали, що Юрій Кондратюк загинув 3 жовтня 1941 року. Проте відшукавши людей, які воювали разом з Кондратюком, вдалося з’ясувати, що він загинув між 22 і 25 числами лютого 1942 року. Так загинув славний син українського народу, видатний вчений, геній з чужим ім’ям.
СЬОГОДЕННЯ
Іменем Юрія Кондратюка названо одну з вулиць у Малій Висці.
У 2021 році Маловисківську гімназію було перейменовано на честь видатного вченого — Юрія Кондратюка. На будівлі Маловисківського ліцею імені Юрія Кондратюка встановлено меморіальну дошку.
В експозиції музею історії Маловисківщини імені Олександра Сергійовича Ковтуна зібрані унікальні матеріали, присвячені життю та перебуванню Юрія Кондратюка у Малій Висці, спогади людей, які разом з Юрієм Васильовичем працювали на Маловисківському цукровому заводі, дзеркало, подароване сім’єю Лашинських, яким користувався у побуті видатний вчений.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Малої Виски можна рейсовим автобусом Мала Виска–Кропивницький, Кропивницький–Рубаний Міст, Оситняжка–Кропивницький та Кропивницький–Турія.
Наукова співробітниця музею історії Маловисківщини
ім. О.С. Ковтуна
Юлія Вавілова
