Вільшанщина виникла як болгарське поселення у ХVІІІ столітті. Тож уже 247 років тут лунають болгарські пісні, здійснюються обряди та час від часу на вулицях чути милозвучний болгарський говір. Шануючи традиції своїх предків, болгари Вільшанщини свято бережуть традиції, культуру, самобутність та національну ідентичність свого народу. Серед цих традицій і приготування їжі.

І якщо лущильник — страва з картоплі, м’яса та яєць, що готується на відкритому вогні на металевому диску борони сільськогосподарського культиватора, яким лущать землю для аерації, — стала для вільшанців місцевою порівняно недавно, то плакету тут готують з ХVІІІ століття, коли сюди прибули жити перші болгари.

Плакета — болгарський пиріг, неодмінний атрибут як повсякденного, так і святкового меню. Зокрема це традиційна страва на болгарських «Сирних заговезнах», які проходять за тиждень до Великого посту і закінчує їх Прошка (Прощена неділя). Цього тижня ще з часів язичництва проводять танці кукерів, які проганяють диявола та лихі сили. Сиропусний тиждень — свято, яке завжди припадає на неділю, за сім тижнів до Великодня. Це день, в який кожен повинен попросити вибачення у своїх ближніх і пробачити всі гріхи інших. Молоді йдуть до літніх, сімейні пари відвідують своїх кумів, низько вклоняються, цілують руку і кажуть: «Прости!» У відповідь звучить: «Бог простить! І я прощаю!» За традицією, після завершення цього ритуалу між членами сім’ї всі збираються навколо святкової трапези. Подають різні страви, серед яких і плакета — страва з маслом, яйцями і молоком — продуктами, забороненими під час посту.

Рецепт приготування плакети від Любові Боєвої 1942 року народження із села Станкуватого, що на Вільшанщині.

Для тіста потрібно:
500 г борошна,
1 яйце,
1 склянка води.
Для начинки потрібно:
300 г домашнього сиру,
9 яєць (1 вбивається у сир),
250 г нежирної сметани,
200 г масла.

Спосіб приготування:
Збити 1 яйце, влити склянку води і поступово всипати борошно (скільки вбере вода). Замісити туге тісто, дати йому постояти, щоб трохи зм’якнуло. Поділити на три рівні частини і дуже тоненько розкачати. Дати коржам просохнути. (Вершиною майстерності є розкачування тонесенького тіста, яке просвічує, але не рветься, яке потім кладуть на перину, щоб воно дихало — Ред.).

У підсолений домашній сир вбити 1 яйце, добре вимісити і покласти начинку на змащені розтопленим маслом коржі. Корж зігнути кілька разів, допоки не утвориться довгий прямокутник. Кожного разу при згинанні намащувати маслом і посипати сиром. При цьому робити тісто «гармошкою». Готовий виріб покласти на змащене маслом деко, зверху полити сумішшю, збитою зі сметани і яєць. Деко помістити
у натоплену дровами піч, попередньо розгорнувши по периметру всієї печі жаринки. Закрити піч і випікати 30 хвилин. Плакета повинна піднятися й запектися.

Рецепт плакети передає кожна болгарська господиня з покоління в покоління. До речі, цю страву перейняли від болгар українці. З часом рецепт модернізували і випікають плакету вже не в печі, а в електродуховці, найвигадливіші придумали варіант для лінивих — загортають начинку у куплений в магазині лаваш.

Кіровоградський обласний центр народної творчості започаткував культурно-просвітницький проєкт «Нематеріальна культурна спадщина Кіровоградської області».

Смачна болгарська плакета з Вільшанщини по праву віднесена до елементів нематеріальної культурної спадщини, адже страву готують в кожній оселі Вільшанщини.

Тетяна Юганова