Люди виходили з магазинів та установ, підходили ближче до дороги й ставали пліч-о-пліч. У руках тримали синьо-жовті прапори — мовчазний знак єдності, подяки й шани полеглим захисникам. Усі стояли мовчки, без зайвих слів і поспіху: присутність та спільний біль у цю хвилину були важливішими за будь-які емоції.

Найближчі рідні стояли біля автомобілів із тілами героїв. Тримали в руках квіти, не відводили погляду й не відходили ні на крок — проводжали своїх найдорожчих настільки близько, наскільки дозволяв останній шлях.

Павло Загрунний, 1984 року народження, навідник десантно-штурмового відділення, загинув 17 лютого 2024 року поблизу Вербового Пологівського району Запорізької області.

Олексій Скрипніченко, 1984 року народження, стрілець-помічник гранатометника, загинув 23 березня 2024 року в районі Новомихайлівки Покровського району Донецької області.

Микола Петренко, 2004 року народження, розвідник-навідник, загинув 23 грудня 2024 року поблизу Іванівки Краматорського району Донецької області.

Олександр Липа, 1981 року народження, командир екіпажу взводу безпілотних авіаційних комплексів розвідувальної роти, загинув 5 листопада 2024 року в районі Охрімівки Чугуївського району Харківської області.