— Я родом з Букварки, — розповідає Надія Вікторівна. — За спеціальністю зоотехнік, дев’ять років працювала у колгоспі, після його розформування займалася власною справою, потім мене запросили на роботу продавчинею у магазин «Продукти», де й працюю вже понад чотирнадцять років. Знаю усіх своїх покупців, бо навіть ті, хто тільки приїхав жити у наше село, одним з перших розпочинають знайомство з магазину. Тому легко назву приблизний асортимент покупок кожного (сміється). Буває, даю товар у борг, але односельці вчасно розраховуються і за всі роки моєї роботи жодних непорозумінь не було.

В’язала ще із школи: мама навчила гачком плести мереживо до покривал на ліжка. У дорослому віці опанувала спиці і забезпечувала красивим одягом маленьку донечку Анастасію. Іграшки я створюю років шість. Уперше спробувала, коли доньці у школу слід було принести виріб, який би прикрасив клас. Хотілося чимось здивувати, тож зробила оригінальну іграшку. В’язала і метрового ведмедя, на якого знадобилося два тижні, і мікроіграшки (наприклад, онукові Євгенію у дитсадок подарувала мишку на ялинку) — на них іде хвилин п’ятдесят. Схеми беру в книгах, а останнім часом розробляю сама. За моїми підрахунками, створила вже більше сотні ляльок. Є постійні замовники із Букварки та ті, які приїздять за виробами з інших населених пунктів, також мої іграшки поїхали в Італію, Польщу. У січні виготовила домовичка Бубу — і вже маю на цього веселого героя сім замовлень.

Створення іграшок мене захопило цілковито, зараз я на піку: плету й увечері вдома, і в магазині, якщо немає відвідувачів. Коли скуплятися приходять дорослі з дітками, часто дарую маленьким покупцям своїх ниткових казкових персонажів. І малеча йде від мене така щаслива!

Тетяна Юганова