Бібліотекарки Валентина й Олена Григори: «Будьте взаємно цікавими!»
- 25 вересня 2020, 15:03
Валентина Григір очолює Новгородківську централізовану бібліотечну систему. У своїй роботі цілковито покладається на свій творчий колектив бібліотекарів, у складі якого працює і донька Олена Григор. Органічним доповненням роботи стали творчі захоплення, які приносять радість і собі, й оточуючим.
Валентина Григір: — У 1997 році я закінчила Харківський державний інститут культури за спеціальністю бібліотекознавство та бібліографія, бібліотечною справою займаюся усе своє трудове життя. Я щодня з радістю йду на роботу, адже там мене чекають мої колеги-однодумиці, наша порадниця, яка підтримує нас і приходить на усі наші заходи — завідувачка сектору культури молоді та спорту райдержадміністрації Лілія Бойко, наші читачі, наші поважні слухачі вищої народної школи. Як же ми скучали одне за одним під час карантину!
На цій поличці стоять збірки творів обдарованих жителів Новгородківщини: Лариси Бродовської, Марії Черненко, Марії Верховініної, Галини Черкас, Валентини Бондаренко, Віталія Савчука, Катерини Горчар, Галини Гопак, Василя Мошуренка, Антоніни Корінь, Ірини Небеленчук.
У загальній збірці є й мої вірші. Поезію я пишу понад 15 років, але довгий час нікому її не читала — писала для себе. Пишаюся, що причетна до створення нашого літературного клубу «Світоч». Пам’ятаю, що ідея виникла під час проведення мистецької акції «Ніч музеїв», після якої я, Віталій Савчук, Ольга Лісова, Іван Орел зібралися і написали програму діяльності «Світоча». Місце проведення не обговорювалося — тільки у нас у бібліотеці.
Близько 10 років я творю з бісеру. Побачила, як цим займалися наші читачки, зокрема Галина Черкас, виставку робіт якої ми організовували у бібліотеці, зацікавилася і навчилася сама. Починала з бісеру низької якості, бо хороший тоді важко було знайти, тому прискіпливо підбирала намистинки. Стартувала з картин, потім почала створювати прикраси. Вироби дарувала подругам і приятелькам. Одну подарувала нашій відомій новгородківській вишивальниці Ларисі Зоріній, з якою ми однокласниці. На зустріч однокласників Лариса прийшла у моєму виробі, що було надзвичайно приємно. З часом захоплення бісероплетінням підхопила і моя донька.
Олена Григор: — Як це не дивно, але у школі я не любила читати. А коли почала працювати у бібліотеці — захопилася. Читаю різні книги, та найбільше люблю фантастику. Щодо бісеру, то мені подобалися ґердани, хотіла купити собі. Довго обирала, але ніякі так і не вподобала. Вирішила зробити сама:
подивилася відео в інтернеті, сама зробила станок і без проблем виготовила бажані ґердани, потім були інші прикраси, загалом близько десяти. Також вишила бісером декілька картин та ікони. Вироби дарую і виготовляю на замовлення. Зараз бісер я трохи відклала, може, тому, що захопилася алмаз-
ною вишивкою. Хочемо привітати усіх працівників бібліотечної сфери з професійним святом і побажати їм таких творчих відвідувачів, як у нас у Новгородці. Будьте взаємно цікавими!
Тетяна Юганова
На цій поличці стоять збірки творів обдарованих жителів Новгородківщини: Лариси Бродовської, Марії Черненко, Марії Верховініної, Галини Черкас, Валентини Бондаренко, Віталія Савчука, Катерини Горчар, Галини Гопак, Василя Мошуренка, Антоніни Корінь, Ірини Небеленчук.
У загальній збірці є й мої вірші. Поезію я пишу понад 15 років, але довгий час нікому її не читала — писала для себе. Пишаюся, що причетна до створення нашого літературного клубу «Світоч». Пам’ятаю, що ідея виникла під час проведення мистецької акції «Ніч музеїв», після якої я, Віталій Савчук, Ольга Лісова, Іван Орел зібралися і написали програму діяльності «Світоча». Місце проведення не обговорювалося — тільки у нас у бібліотеці.
Близько 10 років я творю з бісеру. Побачила, як цим займалися наші читачки, зокрема Галина Черкас, виставку робіт якої ми організовували у бібліотеці, зацікавилася і навчилася сама. Починала з бісеру низької якості, бо хороший тоді важко було знайти, тому прискіпливо підбирала намистинки. Стартувала з картин, потім почала створювати прикраси. Вироби дарувала подругам і приятелькам. Одну подарувала нашій відомій новгородківській вишивальниці Ларисі Зоріній, з якою ми однокласниці. На зустріч однокласників Лариса прийшла у моєму виробі, що було надзвичайно приємно. З часом захоплення бісероплетінням підхопила і моя донька.
Олена Григор: — Як це не дивно, але у школі я не любила читати. А коли почала працювати у бібліотеці — захопилася. Читаю різні книги, та найбільше люблю фантастику. Щодо бісеру, то мені подобалися ґердани, хотіла купити собі. Довго обирала, але ніякі так і не вподобала. Вирішила зробити сама:
подивилася відео в інтернеті, сама зробила станок і без проблем виготовила бажані ґердани, потім були інші прикраси, загалом близько десяти. Також вишила бісером декілька картин та ікони. Вироби дарую і виготовляю на замовлення. Зараз бісер я трохи відклала, може, тому, що захопилася алмаз-
ною вишивкою. Хочемо привітати усіх працівників бібліотечної сфери з професійним святом і побажати їм таких творчих відвідувачів, як у нас у Новгородці. Будьте взаємно цікавими!
Тетяна Юганова
