Виставка картин пам’яті Яни Дябіної-Товкайло
- 29 лютого 2020, 09:00
У Світловодську 23 лютого у пам’ять про місцеву художницю-аматорку Яну Дябіну-Товкайло, яка пішла з життя 17 січня минулого року через онкозахворювання, відбулася виставка картин «У краю синіх собак». Серед 40 робіт художниці, представлених в Арт галереї «Наше місто», і її остання картина — «За 7 днів до смерті».
Остання знакова робота Яни розмістилася при вході в галерею на її власному мольберті, поряд — палітра, пензлі та фарба в тюбиках, так, наче ось-ось прийде і допише те, що не встигла. Чоловік Яни Володимир Товкайло розповів про останні дні життя дружини та про те, як
вона зобразила свій перехід у інший світ: «Останню свою картину Яна писала крізь страшний біль, до останнього намагалася не обтяжувати нас, давала можливість мені працювати, ще й у побуті допомагала — готувала їсти. Яна була оптимісткою по життю, тому
вірила, що зможе побороти хворобу. У її картині «За сім днів до смерті» я побачив символічний перехід у потойбічний світ: равлик, який символізує життя, переходить чи то у зображення лисиці, чи то у зображення кішки, немов перевтілюється».
Найбільша за розміром картина у виставковому залі написана Володимиром після смерті дружини, на ній чоловік зобразив Яну у вигляді покровительки бездомних кішок і собак. Володимир планує лишити собі близько п’яти Яниних робіт — «У краю синіх собак», «Десь біля моря», «Портрет художника», «В очікуванні дива», «Захід сонця», інші ж продати у приватні колекції: «Нехай розходяться картини по світу, їх треба відпускати, як і дітей». П оказав ч оловік і о станнє ф ото з Яною, зроблене 2 січня під час написання картини.
Багато художників і шанувальників творчості Яни прийшли вшанувати її пам’ять, згадували її багатогранність, адже вона і художниця аматорка, і поетеса, й актриса, і просто прекрасна людина. Анатолій Сіромаха, Анатолій Татаров, Наталія Крячко, Тетяна Алімова, Віта Крутько, Віктор Чумаченко, Наталія Бойчук присвятили власні роботи пам’яті мисткині: хтось писав її портрет, хтось квіти, але усі вони асоціювалися з Яною. Анатолій Татаров у своїй посвяті зобразив Яну і Володимира разом і назвав роботу «Мій янгол маленького зросту» — так художниця казала про свого чоловіка.
Про Яну згадували в кожному слові, пишалися її оптимізмом та енергією. Художник-аматор Анатолій Сіромаха зачитав її вірш і згадав, що для Яни із самого дитинства слово «чарівник» і «художник» були синонімами, і вона змогла ці два слова поєднати в собі.
Познайомитися зі стилем написання картин та соковитою кольоровою гаммою робіт Яни Дябіної-Товкайло варто, і зробити це можна до 25 березня.
Альона Зозуля
вона зобразила свій перехід у інший світ: «Останню свою картину Яна писала крізь страшний біль, до останнього намагалася не обтяжувати нас, давала можливість мені працювати, ще й у побуті допомагала — готувала їсти. Яна була оптимісткою по життю, тому
вірила, що зможе побороти хворобу. У її картині «За сім днів до смерті» я побачив символічний перехід у потойбічний світ: равлик, який символізує життя, переходить чи то у зображення лисиці, чи то у зображення кішки, немов перевтілюється».
Найбільша за розміром картина у виставковому залі написана Володимиром після смерті дружини, на ній чоловік зобразив Яну у вигляді покровительки бездомних кішок і собак. Володимир планує лишити собі близько п’яти Яниних робіт — «У краю синіх собак», «Десь біля моря», «Портрет художника», «В очікуванні дива», «Захід сонця», інші ж продати у приватні колекції: «Нехай розходяться картини по світу, їх треба відпускати, як і дітей». П оказав ч оловік і о станнє ф ото з Яною, зроблене 2 січня під час написання картини.
Багато художників і шанувальників творчості Яни прийшли вшанувати її пам’ять, згадували її багатогранність, адже вона і художниця аматорка, і поетеса, й актриса, і просто прекрасна людина. Анатолій Сіромаха, Анатолій Татаров, Наталія Крячко, Тетяна Алімова, Віта Крутько, Віктор Чумаченко, Наталія Бойчук присвятили власні роботи пам’яті мисткині: хтось писав її портрет, хтось квіти, але усі вони асоціювалися з Яною. Анатолій Татаров у своїй посвяті зобразив Яну і Володимира разом і назвав роботу «Мій янгол маленького зросту» — так художниця казала про свого чоловіка.
Про Яну згадували в кожному слові, пишалися її оптимізмом та енергією. Художник-аматор Анатолій Сіромаха зачитав її вірш і згадав, що для Яни із самого дитинства слово «чарівник» і «художник» були синонімами, і вона змогла ці два слова поєднати в собі.
Познайомитися зі стилем написання картин та соковитою кольоровою гаммою робіт Яни Дябіної-Товкайло варто, і зробити це можна до 25 березня.
Альона Зозуля
