Ювілей довгожительки із Соснівки
- 25 лютого 2020, 12:26
95-річний ювілей відзначила найстаріша жителька села Соснівки Олександрівського району Марія Маркіянівна Коваль. З цією поважною датою жінку привітали сільський голова Лариса Лебідь, помічник народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко, голова районної організації ветеранів України Василь Жалдак, голова сільської первинної організації ветеранів України Ніна Хоменко та вручили іменинниці квіти, грамоту сільської ради, подарунки.
Напередодні ювілею на адресу Марії Коваль надійшло особисте вітання від народного депутата України Олеся Довгого, а великий торт з написом «95» і подарунок їй привезла Катерина Бондаренко.
Марія Коваль народилась у багатодітній родині в селі Соснівці. У 15 років вона поїхала на навчання у фабрично-заводське училище в місто Смілу. Обрала для себе нежіночу професію токаря. Після училища працювала на місцевому заводі. Коли розпочалася війна, завод евакуювали в Сталінград. Токар Марія Коваль кувала перемогу на токарному верстаті, виточуючи заготовки для снарядів. Після війни знову працювала на заводі у Смілій, а коли вийшла на пенсію, то повернулась у рідне село.
У її родині не тільки Марія довгожителька. Батько Маркіян прожив понад 100 років, а сестра Федора — 96 років. Федору довелось доглядати до останніх днів саме Марії.
Чоловік Марії Коваль помер понад двадцять років тому. Тож, хоч і живе жінка одна, але не обділяють її увагою рідні та односельці. Багато допомагають племінниця Валентина Марфула та соціальна працівниця Любов Кушнір.
Попри свій вік, Марія Коваль досить жвава жінка. У неї є город. Слідкує Марія Коваль за останніми новинами, читає газети. Дуже доброзичлива у спілкуванні з людьми.
Тож на закінчення зустрічі з довгожителькою всі її гості побажали їй здоров’я і довголіття, щоб була змога привітати жінку у майбутньому ще й із сторічним ювілеєм.
Василь Білошапка
Марія Коваль народилась у багатодітній родині в селі Соснівці. У 15 років вона поїхала на навчання у фабрично-заводське училище в місто Смілу. Обрала для себе нежіночу професію токаря. Після училища працювала на місцевому заводі. Коли розпочалася війна, завод евакуювали в Сталінград. Токар Марія Коваль кувала перемогу на токарному верстаті, виточуючи заготовки для снарядів. Після війни знову працювала на заводі у Смілій, а коли вийшла на пенсію, то повернулась у рідне село.
У її родині не тільки Марія довгожителька. Батько Маркіян прожив понад 100 років, а сестра Федора — 96 років. Федору довелось доглядати до останніх днів саме Марії.
Чоловік Марії Коваль помер понад двадцять років тому. Тож, хоч і живе жінка одна, але не обділяють її увагою рідні та односельці. Багато допомагають племінниця Валентина Марфула та соціальна працівниця Любов Кушнір.
Попри свій вік, Марія Коваль досить жвава жінка. У неї є город. Слідкує Марія Коваль за останніми новинами, читає газети. Дуже доброзичлива у спілкуванні з людьми.
Тож на закінчення зустрічі з довгожителькою всі її гості побажали їй здоров’я і довголіття, щоб була змога привітати жінку у майбутньому ще й із сторічним ювілеєм.
Василь Білошапка
