Меморіальна дошка Катерині Носковій
- 30 жовтня 2019, 15:34
«Шановні учні, колеги, гості! Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Катерини Носкової — нашої землячки, у минулому учениці нашого закладу, яка загинула, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України», — такими словами розпочався урочистий мітинг-реквієм з нагоди відкриття меморіальної дошки на честь Катерини Носкової, який відбувся 23 жовтня у НВК «Знам’янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 – ліцей».
Ушанувати світлу пам’ять героїні-землячки, якій рішенням Знам’янської міської ради від 18 березня 2016 року №165 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Знам’янки», прийшли її рідні, однокласники, побратими, а також представники міської влади, учні та вчителі
школи.
«Катерина любила свою країну. Воліла бачити її неподільною і незалежною, тому без вагань стала на захист рідної землі від агресора. Але, на жаль, дівчина не повернулася зі Сходу України. У Катерини залишився маленький син Тимофій (на фото), яким опікується бабуся Ніна Іванівна. До речі, Тимофій теж навчається у навчальному закладі, де здобувала освіту його мати», — говорили ведучі заходу.
Право на відкриття пам’ятної дошки на фасаді навчального закладу було надано матері загиблої — Ніні Носковій, міському голові Сергію Філіпенку та побратиму Катерини Юрію Руденку — старшому солдату 57-ї бригади, бригадної розвідки. Дошку було освячено. Пам’ять героїні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до меморіальної дошки.
Дошку виготовили та встановили завдяки місцевим жителям — братам Олександру і Володимиру Шкуркам, поличку для дошки виготовив Сергій Свірбій. Сподіваємося, що, вдивляючись у фото героїні, якої вже нема серед нас, багато хто усвідомить, що Україна втратила одну з найкращих, найсміливіших, найдостойніших дочок, життя Катерини Носкової стане прикладом для молодого покоління, а пам’ять про воїна Світла назавжди залишиться з нами.
Довідкові факти. Катерина Володимирівна Носкова (позивний «Кет»), народилася 23 квітня 1989 року у місті Знам’янці. У лютому 2015 року була зарахована за контрактом до лав Збройних сил України, добровільно вирішивши служити старшим телефоністом відділення
зв’язку, старшим солдатом 17-го окремого мотопіхотного батальйону територіальної оборони у зоні проведення АТО.
Катерина загинула 16 серпня 2015 року під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівки Донецької області, врятувавши життя двох поранених побратимів. Загинула разом з бійцем, якого намагалася вивезти до санчастини. Указом Президента України №663/2015 від 25 листопада 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Україні, вірність військовій присязі, Катерина Носкова нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Станіслав Фадєєв
школи.
«Катерина любила свою країну. Воліла бачити її неподільною і незалежною, тому без вагань стала на захист рідної землі від агресора. Але, на жаль, дівчина не повернулася зі Сходу України. У Катерини залишився маленький син Тимофій (на фото), яким опікується бабуся Ніна Іванівна. До речі, Тимофій теж навчається у навчальному закладі, де здобувала освіту його мати», — говорили ведучі заходу.
Право на відкриття пам’ятної дошки на фасаді навчального закладу було надано матері загиблої — Ніні Носковій, міському голові Сергію Філіпенку та побратиму Катерини Юрію Руденку — старшому солдату 57-ї бригади, бригадної розвідки. Дошку було освячено. Пам’ять героїні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до меморіальної дошки.
Дошку виготовили та встановили завдяки місцевим жителям — братам Олександру і Володимиру Шкуркам, поличку для дошки виготовив Сергій Свірбій. Сподіваємося, що, вдивляючись у фото героїні, якої вже нема серед нас, багато хто усвідомить, що Україна втратила одну з найкращих, найсміливіших, найдостойніших дочок, життя Катерини Носкової стане прикладом для молодого покоління, а пам’ять про воїна Світла назавжди залишиться з нами.
Довідкові факти. Катерина Володимирівна Носкова (позивний «Кет»), народилася 23 квітня 1989 року у місті Знам’янці. У лютому 2015 року була зарахована за контрактом до лав Збройних сил України, добровільно вирішивши служити старшим телефоністом відділення
зв’язку, старшим солдатом 17-го окремого мотопіхотного батальйону територіальної оборони у зоні проведення АТО.
Катерина загинула 16 серпня 2015 року під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівки Донецької області, врятувавши життя двох поранених побратимів. Загинула разом з бійцем, якого намагалася вивезти до санчастини. Указом Президента України №663/2015 від 25 листопада 2015 року, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Україні, вірність військовій присязі, Катерина Носкова нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Станіслав Фадєєв
