Щороку Онуфріївка, разом з усією Україною, відзначає День партизанської слави. У роки Другої світової війни на Онуфріївщині партизанські загони не діяли — не було значних лісових масивів, але на території району жили колишні партизани, які воювали з ворогом у складі партизанських загонів на території Кіровоградської та інших областей України. Серед них Степан Турлюн, який, будучи молодим хлопцем, пішов у партизани і воював у загоні «За перемогу» під командуванням Гугніна і Зайченка на території Чорного лісу. Цього року було прийняте рішення відкрити меморіальну дошку на фасаді Онуфріївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, у якій довгий час працював Степан Максимович.

О дев’ятій ранку на подвір’ї школи зібралися керівники району та селища, вчителі, старшокласники, представники трудових колективів
та установ, жителі та гості райцентру. Онуфріївський селищний голова Леонід Пивовар розповів присутнім про життєвий та бойовий шлях Степана Турлюна. Народився Степан в 1925 році в селі Рацевому Черкаської області. Закінчив сім класів школи, вступив до технікуму, але встиг закінчити тільки перший курс — розпочалася війна. У 1941 році, щоб попасти на фронт, дописав собі один рік, тому в документах рік його народження 1924, але на фронт, навіть з дописаним роком, не взяли. Потрапив в окупацію. Разом з товаришами дізнався, що поруч почав діяти партизанський загін, але до нього приймали тільки зі своєю зброєю. Пішли в село і вночі викрали у фашистів зброю. У загін їх прийняли і направили Степана в розвідники. Партизани постійно збирали інформацію про ворога як в інтересах центрального командування, так і для власного загону. Особливо цікавив командування залізничний вузол міста Знам’янки. Дані, які отримували від партизанів, використовувалися радянською авіацією при нанесенні бомбових ударів. Після звільнення території, де діяв партизанський
загін, Степан знову почав проситися на фронт і знову отримав відмову. Зважаючи на його бойовий досвід, партизана Турлюна направили
в місто Іванове (РФ) в школу диверсантів.

Навчання було дуже важким: під час виконання складного стрибка з парашутом Степан Максимович отримав травму, поки лікувався та закінчував навчання — війна закінчилася. Після перемоги закінчив Олександрійське педагогічне училище, пізніше, заочно, інститут. З 1963 до 1984 року включно працював учителем в Онуфріївській школі, викладав фізику та математику. На жаль, рано пішов у вічність, побувши на пенсії лише декілька років. Голова районної ветеранської організації Людмила Семенова розповіла про героїчну боротьбу, яку під час війни в тилу вів український народ.

Після відкриття меморіальної дошки до неї поклали квіти. Далі колона на чолі з прапороносцями пройшла алеями парку до братської могили, де поховані мирні жителі та полонені, і до місця, де під час війни фашисти та поліцаї проводили розстріли. Пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів. Працівники музею історії Новгородківського району та районної бібліотеки для дітей провели ряд спільних заходів для учнів ПТУ №36 смт Новгородка (викладачка історії та права Ірина Макусінська). Бібліотекарка відділу обслуговування Наталія Кузьміна провела інформ-тайм біля виставки-пам’яті «Партизани та підпільники: слава, гордість, історія», з якого присутні дізналися про діяльність партизанського руху в роки Другої світової війни на території колишнього Радянського Союзу і на території України зокрема.

Директорка музею Оксана Кудіна для відвідувачів закладу провела урок мужності «Велич народного подвигу» та познайомила з виставкою-експозицією «Партизанські дороги Кіровоградщини», матеріали якої висвітлюють окремі сторінки історії партизанського руху області. У добірці розміщені фотокопії документів з фондів обласного Державного архіву, які стосуються боротьби партизанів та підпільників з окупантами. Матеріали добірки ілюструють взаємодію партизан та підпільників з радянськими військами під час визволення Кіровоградщини, форми радянської пропагандистської роботи серед населення області, заходи окупаційної влади проти підпільно-
диверсійних груп на території області. Також виставка містить матеріали присвячені землячці — Тетяні Андріївні П’ятовій, уродженці
Новоархангельського району, яка в роки війни, разом з молодшою сестрою та мамою, була зв’язковою партизанського загону.
Ірина Макусінська згадала також про першого директора навчального закладу С.С. Кутиріна — повного кавалера ордена Слави, якому 22 вересня виповнюється 110 років від дня народження.

Пам’ять про борців з фашистськими загарбниками та героїзм патріотів-підпільників, які зробили неоціненний внесок до перемоги над фашизмом, учасники заходів вшанували хвилиною мовчання біля обеліску Слави, що знаходиться біля братської могили в центрі селища.
Із самого ранку біля пам’ятного знака на честь партизанів Чорного лісу у селі Водяному Знам’янського району зібралися представники
громадськості, члени міської організації ветеранів України, керівництво міста та району, учасники підпільно-партизанського руху, щоб віддати данину всенародної поваги та пам’яті усім тим, хто у суворий час Другої світової війни боровся з фашистами в глибокому
тилу ворога, не шкодуючи ні сил, ні власного життя.

«Знам’янщина може пишатися тими людьми, які воювали в тилу окупантів. З почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі — усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками», — звернувся до присутніх міський голова Сергій Філіпенко.

З перебігом подій тих часів та участю земляків у підпільно-партизанській діяльності присутніх ознайомив головний зберігач фондів міського краєзнавчого музею Олег Моліс. Артисти представили тематичні творчі номери.

Хвилиною мовчання, покладанням квітів вшанували присутні пам’ять загиблих учасників підпільно-партизанського руху та тих, хто віддав своє життя за мир багатьох поколінь. Також у рамках проведення заходів з відзначення Дня партизанської слави перший заступник голови Знам’янської райдержадміністрації Олена Грінчак, голова Дмитрівської ОТГ Наталія Стиркуль, секретар Володимирівської сільської ради Оксана Яцишина, начальниця управління соціального захисту населення Алла Іванова відвідали ветеранів партизанського руху Знам’янського району Ганну Данилівну Дорофієву (с.Дмитрівка) та Галину Онуфріївну Юху (с.Володимирівка).

Від щирого серця посадовці привітали поважних ветеранів зі святом, подякували за проявлену мужність в ті важкі часи війни, побажали міцного здоров’я, ще довгих років життя та мирного неба над головою. Під час зустрічі Ганна Данилівна та Галина Онуфріївна мали можливість обговорити з керівництвом району питання, що їх хвилювали. На згадку про зустріч сивочолим ветеранам вручили цінні подарунки та квіти.

У Світловодську мітинг, присвячений Дню партизанської слави, за участю представників влади та громадськості відбувся біля пам’ятного знака «Вічний вогонь». У промовах наголошувалося на тому, що минають роки, але пам’ять про подвиги партизанів не згасає і буде передаватися з покоління у покоління. Офіцер запасу Олесь Неділя назвав цей день урочистим і важливим в історії людства та зачитав вірш про подвиг партизана земляка Андрія Калиновича Цимбала та всіх тих, хто наблизив наш народ до перемоги.

Ведуча мітингу Марія Сущенко неодноразово повторювала, що перемога України була досягнута винятково могутньою волею простих людей — сильних духом, з великим патріотизмом у серці і чистою совістю: «Війна пройшла залізним плугом через кожне серце,
кожну долю і кожне життя». Полеглих партизанів присутні вшанували хвилиною мовчання. Крізь квіти, покладені до «Вічного вогню» у пам’ять про народних месників, виднівся напис: «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

Владислав Овчаренко,
Оксана Кудіна, Оксана Лутай,
Альона Зозуля