У Підлісному вшанували «артільного батька» Миколу Левитського
- 26 квітня 2019, 15:56
Уся Україна у нинішньому році урочисто відзначає 160-річчя від дня народження українського громадського діяча, кооператора, публіциста і поета Миколи Левитського і 125-річчя з дня створення ним у селі Федварі (нині Підлісне Олександрівського району) першої в Україні та Європі землеробської артілі. З цієї нагоди у Підлісному 23 квітня проведені урочистості.
Микола Левитський у Федварі Олександрійського повіту Херсонської губернії опинився в 1861 році у дворічному віці. Його батька, священика Василя Левитського, перевели на службу у це село. Тож Микола Левитський провів тут дитинство і юність. У Федварі почали формуватися засади його життєвих переконань. Микола Левитський добре знав проблеми селян і поставив собі за мету покращити їхнє життя. Спочатку він хотів стати лікарем і вступив на медичний факультет Московського університету. Та там юнак захопився ідеями ліберальних народників і за участь у студентських виступах був заарештований, а потім і відрахований з університету з «вовчим білетом». Миколу Левитського вислали адміністративним порядком на село до батька — знову у Федвар.
Восени 1880 року Миколі Левитському вдалося вступити до Харківського університету вже на юридичний факультет. Узимку юнак навчався, а влітку працював вдома, у Федварі, в полі, щоб заробити собі кошти на навчання. У 1885 році після закінчення навчання Микола Левитський повернувся у Федвар, де працював у земській управі, а потім переїхав до Єлисаветграда, де займався адвокатською практикою.
Юнака не полишали думки про покращення життя селян. Микола Левитський дійшов до висновку, що щось змінити можна тоді, коли існуватиме гуртова самодопомога, колективний обробіток землі закупленими спільно машинами і найманим спільно тяглом. Тому в 1894 році він заснував у Федварі першу в Україні, Російській імперії і Європі землеробську артіль. Власники заводу землеробських знарядь Ельворті з метою реклами виділили у розстрочку селянам сільськогосподарську техніку. Микола Левитський позичив гроші і купив для артілі четверо коней, збрую і віз.
Артільний рух припав до душі селянам і почав поширюватися Україною. Створюються землеробські артілі у Букварі (нині Букварка), Сентовому (нині Родниківка), Аджамці та інших селах. Миколу Левитського починають називати «артільним батьком», а його кооперативний досвід полинув за межі Вітчизни.
Усе життя він віддав пропаганді і розвитку різних видів кооперації. Це він робив і в радянську епоху, хоч у цей період за проукраїнські державницькі погляди Микола Левитський потрапив під нагляд ДПУ. Він вважав, що потрібно, щоб в Україні скрізь при владі були українці. А свідомість українського народу потрібно розвивати через кооперативну діяльність і українську церкву. І не слід боятись репресій радянської влади: місця на всіх на Соловках не вистачить. Ймовірно, що і сам Микола Левитський міг бути репресованим, але помер у 1936 році буквально за кілька років до масових репресій.
Свою рідну Україну він оспівував у поезії і мріяв, що український народ житиме у своїй державі. Про життєвий шлях і титанічну діяльність на ниві кооперації на урочистостях у Підлісному, що проходили біля будівлі місцевої школи, говорили начальниця відділу аграрного ринку та розвитку підприємництва на селі департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської облдержадміністрації Тетяна Бурага, директор Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка, ведучі заходу Віктор Шевченко і Людмила Гунько.
На урочистостях підкреслювалося, що кооперативний рух зі створення землеробських артілей підтримували відомі діячі української культури Леся Українка, Іван Франко, Микола Садовський, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий. Останній присвятив діяльності артілей у Херсонській губернії п’єсу «Понад Дніпром». Монолог основного героя цього твору на заході прочитала Ірина Гриневич.
У виконанні Віктора Шевченка і Людмили Гунько прозвучали фрагменти з пісні-думи Миколи Левитського «Туга України». Пісні про село, Україну на урочистостях виконали фольклорний колектив «Черешенька» Єлизаветградківського міського Будинку культури, вокалісти Олександрівського районного Будинку культури Юрій Скорець, Лілія Сирота, Марина Чересленко, Олексій Заєць. Вокально-хореографічну композицію «Ми — українці» показали солістка Лідія Леськів та хореографічний колектив Підлісненського сільського Будинку культури.
На урочистостях у Підлісному були присутні керівник апарату Олександрівської райдержадміністрації Микола Старченко, начальниця відділу культури райдержадміністрації Антоніна Штим, Підлісненський сільський голова Сергій Кармазін, а також жителі села, в якому народилася перша землеробська артіль, в якому жив та працював Микола Левитський.
До ювілейних дат Олександрівський районний краєзнавчий музей підготував виставку «Микола Левитський: життя, події, земля». На ній експонувалися копії унікальних документів і фотографій про життя і діяльність «артільного батька», діяльність перших землеробських артілей із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського (там є фонд Миколи Левитського), Олександрівського районного краєзнавчого музею, Знам’янського міського краєзнавчого музею, з архіву нащадка роду Левитських Ігоря Левитського.
Василь Білошапка
Восени 1880 року Миколі Левитському вдалося вступити до Харківського університету вже на юридичний факультет. Узимку юнак навчався, а влітку працював вдома, у Федварі, в полі, щоб заробити собі кошти на навчання. У 1885 році після закінчення навчання Микола Левитський повернувся у Федвар, де працював у земській управі, а потім переїхав до Єлисаветграда, де займався адвокатською практикою.
Юнака не полишали думки про покращення життя селян. Микола Левитський дійшов до висновку, що щось змінити можна тоді, коли існуватиме гуртова самодопомога, колективний обробіток землі закупленими спільно машинами і найманим спільно тяглом. Тому в 1894 році він заснував у Федварі першу в Україні, Російській імперії і Європі землеробську артіль. Власники заводу землеробських знарядь Ельворті з метою реклами виділили у розстрочку селянам сільськогосподарську техніку. Микола Левитський позичив гроші і купив для артілі четверо коней, збрую і віз.
Артільний рух припав до душі селянам і почав поширюватися Україною. Створюються землеробські артілі у Букварі (нині Букварка), Сентовому (нині Родниківка), Аджамці та інших селах. Миколу Левитського починають називати «артільним батьком», а його кооперативний досвід полинув за межі Вітчизни.
Усе життя він віддав пропаганді і розвитку різних видів кооперації. Це він робив і в радянську епоху, хоч у цей період за проукраїнські державницькі погляди Микола Левитський потрапив під нагляд ДПУ. Він вважав, що потрібно, щоб в Україні скрізь при владі були українці. А свідомість українського народу потрібно розвивати через кооперативну діяльність і українську церкву. І не слід боятись репресій радянської влади: місця на всіх на Соловках не вистачить. Ймовірно, що і сам Микола Левитський міг бути репресованим, але помер у 1936 році буквально за кілька років до масових репресій.
Свою рідну Україну він оспівував у поезії і мріяв, що український народ житиме у своїй державі. Про життєвий шлях і титанічну діяльність на ниві кооперації на урочистостях у Підлісному, що проходили біля будівлі місцевої школи, говорили начальниця відділу аграрного ринку та розвитку підприємництва на селі департаменту агропромислового розвитку Кіровоградської облдержадміністрації Тетяна Бурага, директор Олександрівського районного краєзнавчого музею Василь Білошапка, ведучі заходу Віктор Шевченко і Людмила Гунько.
На урочистостях підкреслювалося, що кооперативний рух зі створення землеробських артілей підтримували відомі діячі української культури Леся Українка, Іван Франко, Микола Садовський, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий. Останній присвятив діяльності артілей у Херсонській губернії п’єсу «Понад Дніпром». Монолог основного героя цього твору на заході прочитала Ірина Гриневич.
У виконанні Віктора Шевченка і Людмили Гунько прозвучали фрагменти з пісні-думи Миколи Левитського «Туга України». Пісні про село, Україну на урочистостях виконали фольклорний колектив «Черешенька» Єлизаветградківського міського Будинку культури, вокалісти Олександрівського районного Будинку культури Юрій Скорець, Лілія Сирота, Марина Чересленко, Олексій Заєць. Вокально-хореографічну композицію «Ми — українці» показали солістка Лідія Леськів та хореографічний колектив Підлісненського сільського Будинку культури.
На урочистостях у Підлісному були присутні керівник апарату Олександрівської райдержадміністрації Микола Старченко, начальниця відділу культури райдержадміністрації Антоніна Штим, Підлісненський сільський голова Сергій Кармазін, а також жителі села, в якому народилася перша землеробська артіль, в якому жив та працював Микола Левитський.
До ювілейних дат Олександрівський районний краєзнавчий музей підготував виставку «Микола Левитський: життя, події, земля». На ній експонувалися копії унікальних документів і фотографій про життя і діяльність «артільного батька», діяльність перших землеробських артілей із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського (там є фонд Миколи Левитського), Олександрівського районного краєзнавчого музею, Знам’янського міського краєзнавчого музею, з архіву нащадка роду Левитських Ігоря Левитського.
Василь Білошапка
