…І лунали пісні, народжені в АТО
- 8 грудня 2017, 12:28
Цьогорічне святкування Дня Збройних сил України олександрівцям запам’ятається надовго.
У залі районного Будинку культури все розпочиналось нібито традиційно. На сцену піднялись керівники району і привітали воїнів зі святом. Голова Олександрівської райдержадміністрації Ольга Борота, голова районної ради Григорій Гончаренко, заступник районного військового комісара Юрій Савченко вручили великій групі захисників почесні знаки «За заслуги перед районом». (До цього військові однією з найвищих нагород Олександрівщини ніколи не нагороджувалися). Грамоти, подяки також отримали наші воїни, волонтери.
Потім розпочався концерт. Глядачів порадували своїм непересічним талантом юні вихованці Олександрівського районного центру дитячої та юнацької творчості, аматори районного Будинку культури.
А тоді почалось неймовірне. На сцену був запрошений автор і виконавець пісень з Кропивницького Володимир Бурко. І полились щирі, задушевні, а головне правдиві пісні про війну у Донбасі. Ніби співав не сам бард, а ридала його душа, згадуючи загиблих, покалічених в АТО. Адже 2014 року біля села Степанівка Донецької області загинув, захищаючи свободу України, його єдиний син Євген Бурко — сержант, заступник командира розвідувальної групи 3-го окремого полку спеціального призначення. А за 20 хвилин до героїчної смерті Євгену зателефонувала дружина Аліна і повідомила радісну звістку про те, що у нього має народитися донечка, яку він так і не встигнув побачити…
Після загибелі сина Володимир та його дружина Людмила вирішили зайнятись волонтерською діяльністю. Вони часті гості українських бійців. Володимир привозить у подарунок ще й свої пісні.
На зміну Володимиру Бурку на сцену вийшов ще один бард, теж лауреат фестивалів «Пісні, народжені в АТО» — Руслан Давидович з міста Мелітополя Запоріжської області. І знову був неймовірно щирий спів під гітару, правдиві вірші про війну, наше сьогодення. Адже Руслан Давидович сам побував в окопах на Донбасі, пізнав гіркоту втрат бойових товаришів. Його брат Олександр навіки залишився молодим, поклавши на Донбасі життя на олтар незалежності України.
Виступи обох бардів олександрівці здебільшого слухали стоячи та аплодуючи. Така атмосфера не часто буває у залі. Тож квіти від керівників району стали заслуженою нагородою за подвижництво людей, чиї пісні народжені в АТО. Після концерту у скриньку для благодійних внесків на лікування бійців АТО лягли скромні кошти простих олександрівців, яким небайдуже чуже горе.
Потім розпочався концерт. Глядачів порадували своїм непересічним талантом юні вихованці Олександрівського районного центру дитячої та юнацької творчості, аматори районного Будинку культури.
А тоді почалось неймовірне. На сцену був запрошений автор і виконавець пісень з Кропивницького Володимир Бурко. І полились щирі, задушевні, а головне правдиві пісні про війну у Донбасі. Ніби співав не сам бард, а ридала його душа, згадуючи загиблих, покалічених в АТО. Адже 2014 року біля села Степанівка Донецької області загинув, захищаючи свободу України, його єдиний син Євген Бурко — сержант, заступник командира розвідувальної групи 3-го окремого полку спеціального призначення. А за 20 хвилин до героїчної смерті Євгену зателефонувала дружина Аліна і повідомила радісну звістку про те, що у нього має народитися донечка, яку він так і не встигнув побачити…
Після загибелі сина Володимир та його дружина Людмила вирішили зайнятись волонтерською діяльністю. Вони часті гості українських бійців. Володимир привозить у подарунок ще й свої пісні.
На зміну Володимиру Бурку на сцену вийшов ще один бард, теж лауреат фестивалів «Пісні, народжені в АТО» — Руслан Давидович з міста Мелітополя Запоріжської області. І знову був неймовірно щирий спів під гітару, правдиві вірші про війну, наше сьогодення. Адже Руслан Давидович сам побував в окопах на Донбасі, пізнав гіркоту втрат бойових товаришів. Його брат Олександр навіки залишився молодим, поклавши на Донбасі життя на олтар незалежності України.
Виступи обох бардів олександрівці здебільшого слухали стоячи та аплодуючи. Така атмосфера не часто буває у залі. Тож квіти від керівників району стали заслуженою нагородою за подвижництво людей, чиї пісні народжені в АТО. Після концерту у скриньку для благодійних внесків на лікування бійців АТО лягли скромні кошти простих олександрівців, яким небайдуже чуже горе.
