---
Суспільство

Свято хранителів мудрості

Свято хранителів мудрості
Символічно, що саме в день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії (мудрості) відзначається свято бібліотекарів – людей, які дарують вічну мудрість книг. Тож, як записано в стародавньому трактаті: «Воздамо дяку тому, хто допоміг нам легко пройти крізь складний лабіринт книг», стоїть бібліотека на землі, вища і святіша від усіх богинь. І це не просто храм науки і душі – це наша історія.
У неї велика бібліотечна сім'я – наші наставники. Скільки людських сердець пересіялось через їх руки і душу, скільки широких шляхів відкрили ці люди для найменших, скільки збережено і впорядковано ними книг – скарбів мудрості.

Стоїть хороша пора року і хороша осіння погода дарує ще теплі сонячні дні, пахощі вологих хризантем, кольорове розмаїття айстр, настій грибних лісів, луків, пасовищ. Чудова осіння пора і чудове свято, до якого причетні працівники Новгородківської центральної районної бібліотеки. Це директор ЦБС Валентина Леонідівна Григір і її дружна, привітна, роботяща команда: Наталія Василівна Третяк, Катерина Володимирівна Крижановська, Світлана Миколаївна Застава, Олена Григорівна Григір, Людмила Петрівна Гонтар, Інна Анатоліївна Рибакіна, Наталія Володимирівна Біліченко. Скільки добрих справ робиться їхніми руками. Готуються цікаві конкурси, зустрічі, виставки, приурочені життю нашої країни, визначним подіям, творчості людей. Стенди яскраво розповідають про зміст фотографій, про ту чи іншу тему, задуману невтомним колективом, натхненним і працьовитим. З цим колективом часто зустрічаються слухачі Вищої Народної Школи. Тут у бібліотеці проходять їхні заняття. Спілкуються тут і члени літературного клубу «Світоч», і учнівська молодь селища та професійно-технічного училища №36, і жителі Новгородки. Тепла, невимушена обстановка, щире ставлення і повага до відвідувачів залишають гарні спогади про перебування в бібліотеці.

Свято бібліотек – це, передовсім, свято книги, великдень нашого духу, що починається із Сковороди та Котляревського, духу, що вийшов із «Кобзаря» Шевченка, через святий собор Гончара і чорну голгофу Стуса, катівні Теліги і душевний біль Ліни Костенко. Хтось із мудрих сказав: «Бібліотекар – це не професія, а стан душі, а ще – знахар». Це насправді так, бо якщо в аптеці чи лікарні вам полікують тіло, то в цьому храмі – душу».

"ВК" у PDF