Знам’янський район
Суспільство

Стібок до стібка, наче барви веселки

Стібок до стібка, наче барви веселки
Відшумів барвами веселки День вишиванки, промайнув як одна мить. На жаль, не всі бажаючі мали можливість ознайомитися з роботами наших майстринь-вишивальниць, і тому у районному краєзнавчому музеї організовано виставку «Стібок до стібка, наче барви веселки».
З 23 травня свій творчий доробок у Знам'янському музеї презентує майстер своєї справи, талановита, обдарована людина і просто добра і чарівна жінка – Юлія Миколаївна Корнієнко.

Стібок до стібка, наче барви веселки

Душевне тепло і високий професіоналізм об’єднують у собі роботи Юлії Миколаївни. Як і сама майстриня, її рушники та ікони випромінюють сонячність, доброту і позитив.

У кожній нитці – барви райдуги, мов у краплинах дощу, що впали на квіти і виграють під золотим промінням сонця. Стібок до стібка, нитка до нитки – і на білому тлі полотна оживає багатобарвна симфонія життя рідного краю. Візерунки і кольори бере Юлія Миколаївна з життя. У них – доля народу, побут, мрії і сподівання. В орнаментах переплітаються історичні традиції з сучасним сьогоденням, український колорит з багатонаціональними культурними цінностями.

Стібок до стібка, наче барви веселки

Лики християнських святих, що дивляться на нас із вишитих ікон, надихають вірою і надією. Незбагненним залишається, як можна відтворити на полотні погляд очей, доброзичливість посмішки. Скільки любові і праці вкладено у ці роботи – знають лише справжні поціновувачі української вишивки.
Українські сорочки, рушники з державною символікою стали виразниками патріотичності та єдності поколінь.

З дитячих років разом з бабусею Харитиною Степанівною та мамою Зіновією Захарівною вчилася маленька Юля українській вишивці. Саме у них переймала вміння та любов до полотна, до голки, кольорових ниток, вчилася творити справжні багатофарбні дива. Свою любов і вміння пронесла через все життя, зумівши передати доньці Зої та невістці Даші.

«Я вишиваю вже майже шістдесят років, – розповідає майстриня. – Спочатку це були серветки, рушнички та невеликі роботи. Першу свою вишиванку вишила для себе у червоно-чорних кольорах на тонкому батисті. А потім були сорочки для рідних та онуків. Зараз навіть важко порахувати скільки було рушників, одних сорочок більше десятка, а ще ікони, картини… Натхнення приходить кожного разу після відвідування виставок, спілкування з колегами-майстринями, варто побачити навіть одну цікаву смужку – і далі уява малює візерунки. Найвдалішими своїми роботами вважаю ікони «Скоропослушниці» і «Спасителя» та рушники «Символ єднання», який представляв Кіровоградщину у м.Києві та весільний рушник, шитий в синьо-червоних кольорах, він назавжди запав мені у душу. А взагалі, кожен рушник має свою історію, дуже багато їх я вишила на замовлення. Мої рушники знайшли нове життя по усій Україні. За цим творчим заняттям відчуваю моральне задоволення, відпочиваю душею і тілом».

Разом з чоловіком Віктором Івановичем Юлія Миколаївна виховала двох чудових дітей – сина Сергія та доньку Зою. А зараз допомагають виховувати онуків.

Юлія Миколаївна постійна учасниця обласних, районних, міських свят «Калиновий спів», «Невичерпні джерела», «Вересневі самоцвіти». Ця талановита жінка – учасниця міського любительського об’єднання клубу за інтересами «Дивоцвіт».

Стібок до стібка, наче барви веселки

Запрошуємо вас ознайомитися з роботами Корнієнко Юлії Миколаївни, відвідавши виставку, організовану у районному краєзнавчому музеї.

В майстрині-вишивальниці Юлії Миколаївні бажаємо натхнення, творчих успіхів та здійснення її великих задумів.

ТОП новини

Вісточка на фронт

22 березня 2024, 11:34

"ВК" у PDF