Без права на забуття
- 11 квітня 2017, 15:11
За ініціативи ООН, день 11 квітня встановлений як Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів.
Завдяки збройному повстанню, яке підняли 11 квітня 1945 року в'язні Бухенвальда (самого великого концентраційного табору) нацисти (охорона СС) не встигли замести сліди своїх страхітливих злочинів, і свідчення в'язнів дійшли до міжнародного Нюрнберзького трибуналу.
Друга Світова війна – найстрашніша з усіх війн, які прийшлося пережити українцям і всьому людству. Звіряча ідеологія нацизму, який розв’язав люту бійню, мала на меті знищення усіх так званих «расово неповноцінних»: циган,євреїв,слов’ян…
Тисячі наших співвітчизників нацисти задушили газом, розстріляли, замучили в катівнях. Імена багатьох з них так і лишилися невідомими, а їх муки і страждання – безіменними. З 18 мільйонів чоловік, вивезених до Німеччини з 30 країн Європи, 11 мільйонів загинули.
У роки Другої Світової війни у Німеччині діяло 14033 табори смерті, 506 гетто, 2071 в’язниця. «Німеччина стала величезною катівницею. Волання її жертв чув увесь світ, вони змушували здригатися всі цивілізовані держави», – заявив обвинувач від США Роберт Джексон на Нюрнберзькому процесі.
Ми не маємо права забувати про жахливі злочини проти людства, знищення цілих народів, планомірне вбивство дорослих і дітей на численних «фабриках смерті»...
У день памяті в’язнів фашистських концтаборів працівники Знам’янського районного будинку культури (директор Наталія Савіцька) за підтримки педагогічного колективу Дмитрівської ЗОШ №2 ім. Т.Г. Шевченко провели для учнівської молоді Дмитрівки урок-реквієм «У нашій пам’яті вічно». До уваги присутніх були представлені документальні кадри та історичні матеріали, що підтверджують жахіття Другої Світової війни, Голокосту, злочини фашистського режиму проти людства.
До присутніх звернулась заступник директора з виховної роботи Дмитрівської ЗОШ №2 Ольга Іванова, були присутні начальник відділу культури Олександр Волчок та головний спеціаліст Вікторія Гнатюк. Захід носив глибокий емоційний характер , високе інформаційне і виховне значення.
Минуло понад сімдесят років, як закінчилася Друга Світова війна, виросли нові покоління, для яких події тих часів здаються надто далекими і майже нереальними, та наш святий обов'язок перед жертвами нацистських таборів, перед нинішнім і майбутніми поколіннями, берегти память, ніколи більше не допустити подібних катастроф. У наших душах навіки закарбована ненависть до війни в будь-яких її проявах:
Друга Світова війна – найстрашніша з усіх війн, які прийшлося пережити українцям і всьому людству. Звіряча ідеологія нацизму, який розв’язав люту бійню, мала на меті знищення усіх так званих «расово неповноцінних»: циган,євреїв,слов’ян…
Тисячі наших співвітчизників нацисти задушили газом, розстріляли, замучили в катівнях. Імена багатьох з них так і лишилися невідомими, а їх муки і страждання – безіменними. З 18 мільйонів чоловік, вивезених до Німеччини з 30 країн Європи, 11 мільйонів загинули.
У роки Другої Світової війни у Німеччині діяло 14033 табори смерті, 506 гетто, 2071 в’язниця. «Німеччина стала величезною катівницею. Волання її жертв чув увесь світ, вони змушували здригатися всі цивілізовані держави», – заявив обвинувач від США Роберт Джексон на Нюрнберзькому процесі.
Ми не маємо права забувати про жахливі злочини проти людства, знищення цілих народів, планомірне вбивство дорослих і дітей на численних «фабриках смерті»...
У день памяті в’язнів фашистських концтаборів працівники Знам’янського районного будинку культури (директор Наталія Савіцька) за підтримки педагогічного колективу Дмитрівської ЗОШ №2 ім. Т.Г. Шевченко провели для учнівської молоді Дмитрівки урок-реквієм «У нашій пам’яті вічно». До уваги присутніх були представлені документальні кадри та історичні матеріали, що підтверджують жахіття Другої Світової війни, Голокосту, злочини фашистського режиму проти людства.
До присутніх звернулась заступник директора з виховної роботи Дмитрівської ЗОШ №2 Ольга Іванова, були присутні начальник відділу культури Олександр Волчок та головний спеціаліст Вікторія Гнатюк. Захід носив глибокий емоційний характер , високе інформаційне і виховне значення.
Минуло понад сімдесят років, як закінчилася Друга Світова війна, виросли нові покоління, для яких події тих часів здаються надто далекими і майже нереальними, та наш святий обов'язок перед жертвами нацистських таборів, перед нинішнім і майбутніми поколіннями, берегти память, ніколи більше не допустити подібних катастроф. У наших душах навіки закарбована ненависть до війни в будь-яких її проявах:
Ми не бажаємо війни!
Хай над містами й нивами
Сіяє сонце з вишини,
Щоб ми були щасливими.
Хай над містами й нивами
Сіяє сонце з вишини,
Щоб ми були щасливими.
