Нині вже експортовано і підготовлено на експорт 4,5 мільйона тонн з нового урожаю. Зокрема пшениці — майже 2 мільйони тонн, ячменю — 1,4 мільйона тонн і кукурудзи — 1,135 мільйона тонн. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко під час брифінгу в Кабміні.
За даними міністра, цьогоріч аграрії намолотили на два мільйони тонн більше ранніх зернових і зернобобових, ніж у минулому році. Так намолочено 36,7 мільйона тонн зерна (урожайність — 36,2 центнера з гектара) з 10,1 мільйона гектарів, тоді як торік — 34,8 мільйона тонн з 8,8 мільйона гектарів (урожайність — 36,5 центнера з гектара). Найбільший вал зерна намолочено на Одещині (3 мільйони тонн), Дніпропетровщині та Харківщині (по 2,8 мільйона тонн), на Запоріжжі (2,6 мільйона тонн), на Миколаївщині і Херсонщині (2,4 мільйона тонн), Вінниччині (2,3 мільйона тонн). Понад 1 мільйон тонн зібрано аграріями у Донецькій, Кіровоградській, Полтавській, Київській, Черкаській, Хмельницькій, Тернопільській і Сумській областях. Окремо міністр відзначив Луганську область, де попри часткову окупацію та воєнні дії зібрано 800 тисяч тонн.

За даними очільника аграрного відомства, урожайність ранніх зернових і зернобобових нині на рівні минулорічних рекордних показників. Приміром, пшеницю обмолочено на площі 6,8 мільйона гектарів при урожайності 39,4 центнера з гектара (у 2014-му — 40,3), намолочено 26,8 мільйона тонн. Найбільша урожайність озимої пшениці (понад 50 центнерів з гектара) у Хмельницькій і Черкаській областях, ярої (понад 40 центнерів з гектара) — у Київській, Хмельницькій, Львівській. При цьому співвідношення продовольчої та непродовольчої пшениці 50 на 50%, уточнив він.

Щодо урожаю озимого ячменю, то він зібраний на 2,8 мільйона гектарів, намолочено 8,5 мільйона тонн. Найвища урожайність понад 40 центнерів з гектара (ярого та озимого) зафіксована в Івано-Франківській, Львівській та Хмельницькій областях.

Жита намолочено 365 тисяч тонн з площі 144 тисячі гектарів, вівса — 392 тисячі тонн з 203 тисяч гектарів, ріпаку — 1,7 мільйона тонн з 674 тисяч гектарів, гороху 392 тисячі тонн з 169 тисяч гектарів.

Нині ще триває збір гречки і проса, обмолочено вже 16 і 32% площ і зібрано 25 і 66 тисяч тонн відповідно. Розпочато збирання сої. По цим культурам урожайність доволі добра, додав Олексій Павленко.

Як зазначив міністр, деякі області вже розпочали осінню посівну і нині засіяно перші 68 тисяч гектарів, або 8% від прогнозу. Активно почали підготовку грунтів під осінню посівну у Миколаївській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях. Натомість у низці областей, зокрема на Київщині, Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Черкащині, Запоріжжі та частково на Волині, — посуха і бракує вологи. За підрахунками міністерства, зараз під засухою 250 тисяч гектарів, або 15—20% запланованих площ по посівній.

«Зважаючи на прогноз Гідрометцентру, цьогорічна посівна буде пізньою», — наголосив Олексій Павленко. Він також додав, що посушлива погода негативно впливає на посіви, здійснені після 10 травня, які не встигли набратись вологості і укорінитись, там, де є піщані грунти. Ми бачимо, що можуть виникнути потенційні проблеми з кукурудзою та соняшником, сказав очільник аграрного відомства.

Щодо фінансової складової посівної, то міністр впевнений, що зараз ситуація краща, аніж була весною. «Нині 1681 підприємство залучило для проведення осінньої посівної кампанії 9,8 мільярда гривень, або в 1,4 раза більше від суми попереднього періоду. Відтак, станом 1 липня 2015 року агросектор прокредитовано на 117,4 мільярда гривень», — зауважив Олексій Павленко, уточнивши, що аграрії забезпеченні насінням на 100%. А от з добривами є проблеми.

Якщо у найкоротші терміни не буде вирішено питання з РівнеАзот і ЧеркасиАзот, то буде ухвалено рішення на рівні Кабміну щодо оперативного ввезення 300 тисяч імпортних міндобрив.