Моє село – малий куточок раю
- 27 жовтня 2016, 14:05
Теплою сонячною погодою, щедрими кетягами калини, п’янким запахом сіна та привітними словами зустрічало односельців і своїх гостей Спасове у День села, який припав на свято Покрови Пресвятої Богородиці – 14 жовтня.
Не одну сотню літ прожило це село. Тут завжди були раді гостям. Так і цього дня. Село гостинно прийняло на святі не тільки своїх теперішніх жителів, а й уродженців села.
Перша згадка про Спасове датується 1771 роком, як козацьке поселення, засноване козаками з лівобережної України. Вихором пронеслися над долями спасівчан всі події, які відбувалися у світі: Громадянська війна, Велика Вітчизняна війна, голодомор, Афганістан, Чорнобиль. Але вистояли, вистраждали і досьогодні бережуть пам’ять подвигів своїх земляків односельці. В пам'ять про ті страшні події та сотні загиблих односельчан в Другій світовій війні цього дня було запалено свічку скорботи, пам'ять вшановано хвилиною мовчання, а учнями школи покладено квіти до братської могили.
Шановну громаду зі святом привітав сільський голова Сергій Ляхівець. Він побажав односельчанам добра, здоров’я, злагоди та миру в родинах і країні.
Під час урочистостей традиційно вітали та нагороджували найкращих представників громади, які беруть активну участь у житті села: хліборобів, працівників школи, ФПу, культури, пошти, художньої самодіяльності, торгівлі, сільської ради та депутатського корпусу, соціальних працівників, тощо. Традиційні віншування були й на честь наймолодшої Валерії Лаліменко та найстаршого Михайла Антоновича Коваля жителів села.
Присутні отримали задоволення від чудової концертної програми майстерно підготованої для них працівниками сільської художньої самодіяльності та ансамблем баяністів «Верблюзькі парубки». Також вони мали змогу переглянути виставку, на якій було представлено роботи місцевих майстринь. Ну, і звісно ж, неможливо не згадати про чудове частування. Сказати, що цього дня було весело і цікаво, означає просто промовчати. Організаторам вдалося знайти свій, дуже оригінальний підхід до його відзначення, а жителі села, з величезним ентузіазмом, підтримали це починання.
Тож нехай здобутки мальовничого села завжди зростають, щастя та добробут його жителів із роками тільки примножуються, а людські серця наповнюються добром, щирістю та душевним теплом.
Перша згадка про Спасове датується 1771 роком, як козацьке поселення, засноване козаками з лівобережної України. Вихором пронеслися над долями спасівчан всі події, які відбувалися у світі: Громадянська війна, Велика Вітчизняна війна, голодомор, Афганістан, Чорнобиль. Але вистояли, вистраждали і досьогодні бережуть пам’ять подвигів своїх земляків односельці. В пам'ять про ті страшні події та сотні загиблих односельчан в Другій світовій війні цього дня було запалено свічку скорботи, пам'ять вшановано хвилиною мовчання, а учнями школи покладено квіти до братської могили.
Шановну громаду зі святом привітав сільський голова Сергій Ляхівець. Він побажав односельчанам добра, здоров’я, злагоди та миру в родинах і країні.
Під час урочистостей традиційно вітали та нагороджували найкращих представників громади, які беруть активну участь у житті села: хліборобів, працівників школи, ФПу, культури, пошти, художньої самодіяльності, торгівлі, сільської ради та депутатського корпусу, соціальних працівників, тощо. Традиційні віншування були й на честь наймолодшої Валерії Лаліменко та найстаршого Михайла Антоновича Коваля жителів села.
Присутні отримали задоволення від чудової концертної програми майстерно підготованої для них працівниками сільської художньої самодіяльності та ансамблем баяністів «Верблюзькі парубки». Також вони мали змогу переглянути виставку, на якій було представлено роботи місцевих майстринь. Ну, і звісно ж, неможливо не згадати про чудове частування. Сказати, що цього дня було весело і цікаво, означає просто промовчати. Організаторам вдалося знайти свій, дуже оригінальний підхід до його відзначення, а жителі села, з величезним ентузіазмом, підтримали це починання.
Тож нехай здобутки мальовничого села завжди зростають, щастя та добробут його жителів із роками тільки примножуються, а людські серця наповнюються добром, щирістю та душевним теплом.
