Українському поету, уродженцю села Тарасівка, виповнилось 70 років
- 25 жовтня 2016, 09:21
22 жовтня виповнилось 70 років українському поету, лауреату престижних літературних премій, зокрема, Національної ім. Т.Шевченка, Дмитру Іванову.
Дмитро Йосипович народився 22 жовтня 1946 року в селі Тарасівці Новгородківського району на Кіровоградщині. Закінчив середню школу. Перші вірші Дмитро надрукував у районній газеті. Служив у залізничному полку у Чернігові й відвідував засідання обласної літературної студії при редакції газети «Деснянська правда».
Справжній літературний успіх прийшов до нього 1976 р. на Ірпінському семінарі молодих літераторів. Робітник теплиці з радгоспу Чернігівського району вразив присутніх новизною тематики і своєрідністю її художнього втілення. У журналі «Вітчизна» з післямовою Івана Драча з’являється широка добірка його творів. Це був переконливий дебют. А невзабарі у видавництві «Молодь» побачила світ книга поезій Дмитра Іванова «Зерно і любов». Услід за нею у «Веселці» виходить збірка для дітей «Грай, сопілонько моя». Дмитро Іванов стає лауреатом обласної літературної премії імені Олекси Десняка.
За книгу «Заповіти мого роду» його було удостоєно літературної премії ім. М.Островського. Добірки Дмитра Іванова з’являються на сторінках всесоюзної преси. Згодом вони увійшли до збірки «Красный корень», що побачила світ у московському видавництві «Молодая гвардия».
Дмитро Іванов бере активну участь у громадському житті. Він – учасник численних семінарів, декад, форумів, фестивалів літератури, які проводяться у країні і за її межами. Невдовзі вийшли з друку його нові книги «Стремено» та «Маминих слів чорнобривці». Іванов закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, працює в обласному Будинку народної творчості, а потім переходить на роботу до редакції обласної газети «Гарт», яку очолює з 1991 року.
За цей час він стає Заслуженим журналістом України, лауреатом престижних літературних премій: державної імені Івана Нечуя-Левицького (1997) та міжнародної української імені Григорія Сковороди (2001 р.). 2008 р. Д.Іванов стає лауреатом Чернігівської обласної літературно-мистецької премії ім. М.Коцюбинського за книгу «Здрастуйте, я повернувся». А 2010 р. він отримує найпрестижнішу літературну відзнаку нашої держави – Національну премію ім. Т.Шевченка за книгу «Село в терновому вінку» (Чернігів, Трійця, 2008).
Справжній літературний успіх прийшов до нього 1976 р. на Ірпінському семінарі молодих літераторів. Робітник теплиці з радгоспу Чернігівського району вразив присутніх новизною тематики і своєрідністю її художнього втілення. У журналі «Вітчизна» з післямовою Івана Драча з’являється широка добірка його творів. Це був переконливий дебют. А невзабарі у видавництві «Молодь» побачила світ книга поезій Дмитра Іванова «Зерно і любов». Услід за нею у «Веселці» виходить збірка для дітей «Грай, сопілонько моя». Дмитро Іванов стає лауреатом обласної літературної премії імені Олекси Десняка.
За книгу «Заповіти мого роду» його було удостоєно літературної премії ім. М.Островського. Добірки Дмитра Іванова з’являються на сторінках всесоюзної преси. Згодом вони увійшли до збірки «Красный корень», що побачила світ у московському видавництві «Молодая гвардия».
Дмитро Іванов бере активну участь у громадському житті. Він – учасник численних семінарів, декад, форумів, фестивалів літератури, які проводяться у країні і за її межами. Невдовзі вийшли з друку його нові книги «Стремено» та «Маминих слів чорнобривці». Іванов закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, працює в обласному Будинку народної творчості, а потім переходить на роботу до редакції обласної газети «Гарт», яку очолює з 1991 року.
За цей час він стає Заслуженим журналістом України, лауреатом престижних літературних премій: державної імені Івана Нечуя-Левицького (1997) та міжнародної української імені Григорія Сковороди (2001 р.). 2008 р. Д.Іванов стає лауреатом Чернігівської обласної літературно-мистецької премії ім. М.Коцюбинського за книгу «Здрастуйте, я повернувся». А 2010 р. він отримує найпрестижнішу літературну відзнаку нашої держави – Національну премію ім. Т.Шевченка за книгу «Село в терновому вінку» (Чернігів, Трійця, 2008).
