Душу й тіло ми положим за нашу свободу!
- 18 жовтня 2016, 11:34
Зустріч з воїном АТО Олексієм Володимировичем Калюжним, який повернувся із зони проведення бойових дій, відбулася у Петрівській сільській бібліотеці.
Олексій Володимирович Калюжний народився та мешкає в селі Петрове.
Навчався у Петрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після закінчення якої отримав спеціальність водія автотранспортних засобів у Знам’янському професійо-технічному ліцеї №3. У 2004-2005 роках проходив строкову службу в Миколаївській 79 ОАДП, за званням – водій-стрілок.
Коли почалася неоголошена війна, Олексій три рази добровільно ходив до військкомату, щоб йому надали змогу захищати свою Батьківщину від ворога. Тому, з 4 вересня 2014 року за повісткою був призваний в зону проведення антитерористичної операції у складі 57 бригади 42 батальйону рядовим водієм.
Не раз був на передовій лінії, захищав такі населенні пункти, як: міста Вуглегірськ, Горлівка, Дебальцево та Мар’їнка; села Майорське та Перше Травня. Мав звання гранатометника. Повернувся додому у серпні 2015 року.
З болем в очах воїн розповів учням Петрівського НВК, що пережив за 12 місяців, проведених у зоні АТО. А потім вони задавали свої запитання, і до речі, вони були зовсім не дитячими. Хоча зустріч була теплою і душевною, але в дитячих очах залишився біль і смуток від почутого.
На завершення заходу всі присутні виконали державний гімн України. Ще ніколи в стінах бібліотеки не лунали так щиро, зворушливо і переконливо слова: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу!».
Навчався у Петрівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, після закінчення якої отримав спеціальність водія автотранспортних засобів у Знам’янському професійо-технічному ліцеї №3. У 2004-2005 роках проходив строкову службу в Миколаївській 79 ОАДП, за званням – водій-стрілок.
Коли почалася неоголошена війна, Олексій три рази добровільно ходив до військкомату, щоб йому надали змогу захищати свою Батьківщину від ворога. Тому, з 4 вересня 2014 року за повісткою був призваний в зону проведення антитерористичної операції у складі 57 бригади 42 батальйону рядовим водієм.
Не раз був на передовій лінії, захищав такі населенні пункти, як: міста Вуглегірськ, Горлівка, Дебальцево та Мар’їнка; села Майорське та Перше Травня. Мав звання гранатометника. Повернувся додому у серпні 2015 року.
З болем в очах воїн розповів учням Петрівського НВК, що пережив за 12 місяців, проведених у зоні АТО. А потім вони задавали свої запитання, і до речі, вони були зовсім не дитячими. Хоча зустріч була теплою і душевною, але в дитячих очах залишився біль і смуток від почутого.
На завершення заходу всі присутні виконали державний гімн України. Ще ніколи в стінах бібліотеки не лунали так щиро, зворушливо і переконливо слова: «Душу й тіло ми положим за нашу свободу!».
