В урочистостях взяли участь перший заступник голови Олександрівської райдержадміністрації Анатолій Каражбей, Олександрівський селищний голова Олександр Безпечний, керівництво обласного Управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, працівники районного відділу пожежно-рятувальної служби, ветерани пожежно-рятувальної служби, члени родини Валерія Івановича, представники установ, організацій селища та мешканці району.



Валерій Педан народився 7 червня 1947 року в м. Южно-Сахалінську, але коли йому було п’ять років переїхав разом з батьками до Кіровограда. Після закінчення школи, наслідуючи приклад батька, вступив до Харківського пожежно-технічного училища МВС СРСР. Після його успішного закінчення в 1969 році працював на посаді інспектора відділу пожежної охорони УМВС Кіровоградської області.

У 1973 році Педан В.І. за наказом УВС очолив інспекцію державного пожежного нагляду Олександрівського РВВС, якій згідно штатного розкладу була підпорядкована вся пожежна охорона району. На час приходу Валерія Івановича в наш район пожежна частина розташовувалась в прилаштованому приміщенні автогаража колгоспу „Іскра”, де всі необхідні умови організації та несення служби були практично відсутні.

Розуміючи необхідність створення матеріально-технічної бази, молодий та енергійний керівник ініціював та організував будівництво нової пожежної частини.

Пожежна частина нашого району розміщується в цій будівлі і у ці дні.Багато В.І. Педан віддав сил та енергії під час будівництва нового райвідділу міліції.

Зважаючи на організаторські здібності та відповідальність, тодішнє керівництво РВВС практично всю роботу по будівництву переклало на нього. І результат не забарився. На той час будівля райвідділу міліції була однією з кращих в області.

Очолюючи пожежну охорону району, Валерій Іванович дбав і про майбутні покоління. Завдячуючи його авторитету та рекоменда­ціям, починаючи з 1977 року, більше ста юнаків і дівчат закінчили Черкаське пожежно-технічне училище МВС СРСР (в майбутньому інститут, університет, академія) і успішно працювали та працюють на різних посадах начальницького складу по всій території колишнього Радянського Союзу.

Та на превеликий жаль, тодішнє керівництво РВВС та обласного відділу пожежної охорони не в повній мірі оцінили роботу Педана В.І., і він, маючи наполегливий характер, в 1986 році перевівся для подальшого проходження служби в Красноярський край, де також очолив пожежну охорону одного із районів Далекого Сибіру. І знову побудував там нову пожежну частину, житловий будинок для особового складу. Повернувшись в 1992 році в Олександрівку уже пенсіонером, Валерій Іванович ще довго отримував подяки та вітання з Красноярського краю.

Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Педан В.І. не міг сидіти без діла, тому пішов працювати в райспоживтовариство, де знову займався будівництвом, створенням нових технологічних ліній, але в душі він був завжди в пожежній справі.

Валерія Івановича завжди відрізняло невпинне бажання допомагати людям, створювати для них комфортні умови роботи і життя, він завжди дбав про всіх, брався за вирішення питань, що навіть не стосувалися його службових обов’язків.

До нього йшли і він допомагав, мав багато друзів та однодумців.

Його щирість та доброзичливість були неперевершені.

Виховав трьох прекрасних дітей, двоє з яких, Роман та Оля, продовжують династію сім’ї Педанів і працюють в пожежній охороні. Дружина Наталія завжди була для Валерія Івановича надійним тилом – розуміла, підтримувала, допомагала.

Приємно те, що наступні керівники пожежної охорони району (нині МНС) Луценко О.Д., Гутін А.В., нині Костенко С.П., пам’ятають і шанують внесок В.І. Педана в створення матеріальної бази та становлення пожежної охорони району.



На закінчення урочистостей присутні поклали квіти до меморіальної дошки, яка є символом безсмертної пам’яті про Валерія Івановича Педана, а його життєвий шлях служитиме прикладом для молодих фахівців пожежно-рятувальної служби.