Найпідступнішим захворюванням, що приводять до сліпоти, є глаукома – група захворювань, яка має прогресуючий перебіг, приводить до атрофії зорового нерва, поступового погіршення поля зору та незворотної втрати зору. Сліпота при цьому настає непомітно, поступово та в більшості випадків безболісно. Саме це є причиною того, що пацієнти звертаються до лікаря, коли вже надто пізно, і повернути або зберегти зір стає неможливо.

Втім, успіх лікування, у першу чергу, залежить від стадії захворювання, на якій воно розпочате. Чим раніше виявлена хвороба та розпочате лікування, тим більше шансів зберегти зір. Крім того, результат залежить і від готовності пацієнта до співпраці, а саме – до ретельного дотримання призначених рекомендацій лікаря-офтальмолога.

Поширення глаукоми у всіх регіонах світу набуло характеру пандемії. Приріст хворих на глаукому складає приблизно 20 млн чоловік протягом 10 років. Якщо у 1996 році у світі було зареєстровано 66,8 млн хворих на цю недугу, то у 2010 році цей показник становив вже 105 млн. Ще стільки ж пацієнтів не підозрюють про наявність у них хвороби. Найбільша кількість хворих на глаукому буде спостерігається в Європейському регіоні (21,1 % - 23,9 % від світових показників).

Оскільки глаукома веде до незворотної сліпоти, вона відіграє важливу роль в формуванні інвалідності по зору. У кожного третього пацієнта, хворого на глаукому, через 10 років з моменту захворювання настає сліпота на одне око, у кожного десятого – на обидва ока. В Україні глаукома складає 16,9% в структурі первинної інвалідності по зору, посідаючи третє місце, в той же час в Європі на глаукому припадає 12% всіх випадків сліпоти.

На глаукому може захворіти кожен. До групи підвищеного ризику належать люди старші 40 років, які мають спадкову схильність до цієї хвороби, переносили коли-небудь хірургічні втручання на очах, страждають на супутню судинну патологію (цукровий діабет, мігрені, спазм судин), короткозорість, палять.

Якщо при погляді на світло, перед очима маячать райдужні кола, відчувається затуманювання зору, зміни в полі зору, слід негайно звертатися до офтальмолога.

Як правило, розвиток глаукоми відбувається внаслідок підвищеного внутрішньоочного тиску. З метою своєчасного виявлення захворювання та призначення лікування потрібно вимірювати внутрішньоочний тиск, а також проходити огляд зорового нерву та перевірку поля зору не рідше, ніж один раз на рік. Хоча вилікувати глаукому неможливо, сучасні методи лікування дають змогу призупинити прогресування глаукоми, зберігаючи при цьому зір і працездатність людини та запобігаючи сліпоті і інвалідності.

Хворий на глаукому потребує постійного обстеження задля того, щоб своєчасно внести зміни в режим лікування та, таким чином, запобігти погіршенню зору.

Раннє виявлення захворювання, адекватне лікування та чітке дотримання рекомендацій лікаря – складові успіху в боротьбі з цим підступним захворюванням. Лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Однак, існує небезпека, яка криється в тому, що в разі нормалізації внутрішньоочного тиску пацієнти самостійно призупиняють застосування рекомендованих препаратів, змінюють режим лікування. А це приводить до ще більшого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.

Глаукома – є в великій мірі соціальною проблемою. Боротися з нею потрібно лише об’єднавши зусилля пацієнтів, лікарів, держави. Враховуючи медичну та соціально-економічну значимість глаукоми, в 2008 році вперше на підтримку ініціативи Всесвітньої Глаукомної Асоціації (WGA) та Всесвітньої Асоціації пацієнтів, що мають глаукому (WGPA), було оголошено День боротьби зі сліпотою внаслідок глаукоми, а з 2011 року запроваджено Тиждень Глаукоми (World Glaucoma Week). Цю ініціативу підтримала і Україна. В цьому році він проходить з 6 по 12 березня.