Леся Українка і Павло Тичина в конкурсі читців, що відбувся в районному будинку культури
- 27 лютого 2016, 12:39
25 лютого в районному будинку культури відбувся перший у 2016 році міськрайонний конкурс читців (декламаторів), який був присвячений двом ювілярам від української поезії – Лесі Українці (145 тому народилась на Волині) та Павлові Тичині (125 народилась на Чернігівщині).
Всього двадцять років різниця, а втілення двох епох: поетеса, яка торувала шлях української літератури від реалізму в напрямку до модернізму й поета-кларнетиста, який став найбільшим його досягненням. Про неї казали: Ти себе Українкою звала. І чи краще знайти ім’я Тій, що радістю в муках сіяла, Як Вітчизна велика твоя! В нього допитувались: "Хто ж єси, Тичино?".
Однозначність Лесі й багатоаспектність Павла. Вона все життя боролась із фізичною недугою, він – із душевною. Захворівши ще дитиною, вона гордо пронесла свій хрест через усе життя, він виказавши свою геніальність у юності (у 2018 році – 100-річчя появи "Сонячних кларнет"), змушений був пережити душевну травму через пристосування до нової світоглядної системи під іменем соцреалізм: пішов на тотальну співпрацю з радянською владою сталінського зразку, фактично ставши народним поетом УРСР і обличчям "української радянської літератури", переживши покарання славою — однією з найефективніших форм боротьби з самобутнім талантом, але, будучи депутатом Верховної Ради та міністром освіти, міг стримувати зросійщення України.
Більшість школярів 1980-1990-их знала напам'ять: "Біля церкви на Майдані спить Тичина в чемодані" і "Краще з'їсти кирпичину, ніж читать Павла Тичину". Що, звичайно, не робить Павла Григоровича меншим генієм.
Тож учасники читань довели геніальність обох поетів, показавши разом із тим і своє вміння сценіянічно передати емоції, закладені в поезіях і заволодіти увагою зали й достойне оцінювання журі.
Серед учасників були як представники шкіл міста, так і району, як корінні мешканці регіону, так і переселенці з Донбасу (з ПТУ № 5), як учні шкіл, так і студенти коледжу, як індивідуальні декламматори, так і групові (флеш-моб від учнів 8-Б СЗШ № 7).
В журі були присутні як представники району (завідувач методкабінетом відділу освіти О. Дьякова, директор районної бібліотеки К. Сокуренко), так і міста – голова СМО ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка С. Гайдук, представник Асоціації молоді Кіровоградщини "Златопілля" К. Бондаренко і В. Соколова – племінниця В. Соколва, який свого часу, будучи на посаді редактора журналу "Донбасс", гідно виконав особисте доручення П. Тичини, українізувавши журнал у "Донбас".
Переможцями стали:
Мішкой Аміна (Миронівська школа) – І місце,
Дерев’янко Діана (Федірківський НВК) – ІІ місце,
Бистрякова Катерина (ЗШ № 10) і Хрипушина Ірина (ПТУ № 5) – ІІІ місце.
Окремої подяки заслуговують спонсори – це магазини "Глобус", "Карандаш", "Мелодія".
Захід відбувся за ініціативи СМО ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка та підтримки відділу культури і туризму райдержадміністрації.
Однозначність Лесі й багатоаспектність Павла. Вона все життя боролась із фізичною недугою, він – із душевною. Захворівши ще дитиною, вона гордо пронесла свій хрест через усе життя, він виказавши свою геніальність у юності (у 2018 році – 100-річчя появи "Сонячних кларнет"), змушений був пережити душевну травму через пристосування до нової світоглядної системи під іменем соцреалізм: пішов на тотальну співпрацю з радянською владою сталінського зразку, фактично ставши народним поетом УРСР і обличчям "української радянської літератури", переживши покарання славою — однією з найефективніших форм боротьби з самобутнім талантом, але, будучи депутатом Верховної Ради та міністром освіти, міг стримувати зросійщення України.
Більшість школярів 1980-1990-их знала напам'ять: "Біля церкви на Майдані спить Тичина в чемодані" і "Краще з'їсти кирпичину, ніж читать Павла Тичину". Що, звичайно, не робить Павла Григоровича меншим генієм.
Тож учасники читань довели геніальність обох поетів, показавши разом із тим і своє вміння сценіянічно передати емоції, закладені в поезіях і заволодіти увагою зали й достойне оцінювання журі.
Серед учасників були як представники шкіл міста, так і району, як корінні мешканці регіону, так і переселенці з Донбасу (з ПТУ № 5), як учні шкіл, так і студенти коледжу, як індивідуальні декламматори, так і групові (флеш-моб від учнів 8-Б СЗШ № 7).
В журі були присутні як представники району (завідувач методкабінетом відділу освіти О. Дьякова, директор районної бібліотеки К. Сокуренко), так і міста – голова СМО ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка С. Гайдук, представник Асоціації молоді Кіровоградщини "Златопілля" К. Бондаренко і В. Соколова – племінниця В. Соколва, який свого часу, будучи на посаді редактора журналу "Донбасс", гідно виконав особисте доручення П. Тичини, українізувавши журнал у "Донбас".
Переможцями стали:
Мішкой Аміна (Миронівська школа) – І місце,
Дерев’янко Діана (Федірківський НВК) – ІІ місце,
Бистрякова Катерина (ЗШ № 10) і Хрипушина Ірина (ПТУ № 5) – ІІІ місце.
Окремої подяки заслуговують спонсори – це магазини "Глобус", "Карандаш", "Мелодія".
Захід відбувся за ініціативи СМО ВУТ "Просвіта" імені Тараса Шевченка та підтримки відділу культури і туризму райдержадміністрації.
