Траурний кортеж із тілами захисників проїхав центральними вулицями міста у напрямку Далекосхідного кладовища. Біля площі Героїв Майдану процесія зупинилася перед загальнонаціональною хвилиною мовчання о 9:00. Люди виходили до дороги з квітами і державними прапорами, мовчки схиляли голови та ставали навколішки, проводжаючи військових в останню путь.

Олександр Федоров народився 21 листопада 1967 року в селищі Новоархангельськ, нині Голованівського району Кіровоградської області. Навчався у місцевій школі, любив малювати, брав участь у спортивних змаганнях, цікавився історією України та військовою справою. Після школи закінчив Гайворонське училище №35, де здобув фах тракториста машиніста, проходив строкову службу у Києві, працював художником оформлювачем на автотранспортному підприємстві, а згодом на різних підприємствах у Кропивницькому.

До лав Збройних сил України він долучився у 2024 році. Служив водієм електриком технічного забезпечення батальйону безпілотних систем, мав статус ветерана війни та учасника бойових дій. Помер 28 лютого 2026 року у шпиталі. Йому було 58 років.

Ігор Слуцький народився 4 липня 1996 року у Кропивницькому. Навчався у Преображенській гімназії, з юності цікавився технікою та автомобілями. Після навчання працював експедитором, пізніше на будівництві.

У 2024 році приєднався до Збройних сил України. Після навчання служив стрільцем снайпером. Під час виконання бойового завдання 5 січня 2025 року зник безвісти. Особу військового згодом підтвердили за результатами ДНК експертизи. Йому було 29 років.

Андрій Соколюк народився 30 січня 1984 року у Кропивницькому. Після закінчення ліцею «Науковий» здобув професію водія, працював на підприємстві з виробництва хліба, навчався у Кропивницькому аграрному фаховому коледжі та працював у сфері громадського транспорту.

До війська Андрій долучився у грудні 2025 року. Після підготовки служив стрільцем снайпером штурмового відділення. Загинув 20 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Вишневе Синельниківського району Дніпропетровської області. Йому було 42 роки.

Микола Дінець народився 19 липня 1994 року в селі Спасове Кам’янецької громади, нині Кропивницького району. Навчався у місцевій школі та технічному училищі, де здобув професію водія. Після строкової служби працював у фермерському господарстві.

На початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив командиром відділення у складі 71 окремої аеромобільної бригади, мав статус ветерана війни та учасника бойових дій. Загинув 19 вересня 2023 року біля села Вербове Запорізької області. Йому було 29 років.

Усіх чотирьох захисників поховали на Алеї Слави Далекосхідного кладовища. Уздовж дороги люди мовчки проводжали кортеж із квітами та прапорами.

Світла пам’ять