Траурна процесія рушила до Далекосхідного кладовища. Біля площі Героїв Майдану кортеж зупинився: о 9:00 місто завмерло під час загальнонаціональної хвилини мовчання. Люди стояли обабіч дороги з квітами й державними прапорами, дехто не стримував сліз.

Павло Письменний народився 23 квітня 1966 року в Жовтих Водах. Після школи здобув фах гірничого електромеханіка, працював за спеціальністю, згодом переїхав до Кропивницького й багато років трудився на гірничо-збагачувальному комбінаті. У травні 2024 року вступив до лав Збройних сил України, служив гранатометником. Загинув 26 червня 2024 року поблизу Невельського на Донеччині. Тривалий час вважався зниклим безвісти, а згодом загибель підтвердила ДНК-експертиза. Йому було 58 років.

Віталій Морозовський народився 15 квітня 1991 року в селі Березівка на Кіровоградщині. Навчався у Новобузькому коледжі та технічному університеті. З початком повномасштабного вторгнення добровільно пішов до війська, служив старшим оператором, мав бойові нагороди та статус ветерана війни. Загинув 15 лютого 2026 року на Дніпропетровщині. Йому було 34 роки.
Сергій Махно народився і виріс у Кропивницькому. Після навчання працював у патрульній службі. У 2014 році воював у складі добровольчих батальйонів, а з початком великої війни знову став до строю. Командував стрілецьким взводом територіальної оборони. Загинув 12 лютого 2026 року на Чернігівщині. Йому було 53 роки.

Вадим Захаренко також був родом із Кропивницького. Закінчив педагогічний університет, працював у спецпідрозділі міліції охорони. З перших днів повномасштабної війни приєднався до Збройних сил України. У квітні 2025 року зник безвісти; згодом ДНК-експертиза підтвердила загибель. Він загинув 1 квітня 2025 року поблизу Торецька на Донеччині. Йому було 43 роки. У Вадима залишилися дружина і дві доньки.

Вічна памʼять і слава полеглим захисникам України.