Траурний кортеж проїхав центральними вулицями міста. Під час загальнонаціональної хвилини мовчання процесія зупинилася поблизу площі Героїв Майдану. Мешканці Кропивницького виходили вздовж маршруту, ставали навколішки, тримали квіти та державні прапори, проводжаючи воїнів в останню дорогу.

Сергій Шматько народився 8 лютого 1983 року у Кропивницькому. Навчався в гімназії «Інтелект», згодом здобув фах водія. У 2014 році став на захист України, брав участь в обороні Донецького аеропорту. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно повернувся до війська, виконував бойові завдання на кількох напрямках фронту. За службу був нагороджений орденами «За мужність» усіх трьох ступенів. Загинув 24 січня 2026 року на Донеччині внаслідок удару ворожого дрона.

Віктор Івашко народився 18 червня 1994 року на Закарпатті. З перших років війни воював на сході України, зокрема брав участь у боях за Дебальцеве. Мав статус ветерана війни, був відзначений державними та відомчими нагородами. У 2025 році приєднався до штурмового полку «Цунамі» бригади Нацполіції «Лють». Загинув 18 січня 2026 року під час бойового завдання на Донеччині.

Олексій Василенко народився 20 січня 1989 року у Кропивницькому. Працював на Інгульській шахті. У 2023 році вступив до лав Збройних сил України, служив командиром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів. Загинув 21 січня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки.

Віталій Скрипка народився 11 квітня 1985 року у Кропивницькому. Після початку повномасштабного вторгнення добровільно став до лав ЗСУ, служив старшим сапером. Загинув 21 січня 2026 року під час виконання спеціального завдання в Запорізькій області. Побратими згадують його як відкриту, щиру людину, яка завжди підтримувала інших.

Андрій Штепа народився 4 жовтня 1993 року у Кропивницькому. Брав участь в АТО, мав статус ветерана війни та був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. У 2024 році знову повернувся на військову службу. Загинув 5 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Кропивницький цього дня прощався зі своїми захисниками, схиливши голови в мовчазній шані. Ця тиша була спільною для всіх - як знак вдячності й скорботи за тими, хто віддав життя за Україну.

Імена загиблих воїнів назавжди залишаться в пам’яті громади та історії міста. Вони були звичайними людьми, але зробили незвичайний вибір - стати на захист держави у найтяжчий для неї час.

Світла пам’ять загиблим.
Щирі співчуття рідним і близьким.