Світловодський скіфський могильник: нова книга про унікальну пам’ятку Центральної України
- Вчора, 16:15
Нещодавно опублікована книга Олександра Могилова та Нінель Бокій "Світловодськ: скіфський могильник у Центральній Україні" стала однією з найважливіших подій для української археології останніх років. Видання підсумовує десятиліття досліджень унікальної пам’ятки IV століття до нашої ери — масштабного скіфського некрополя, розташованого безпосередньо в межах сучасного Світловодська, поруч із житловою забудовою. Це не просто наукова публікація, а ґрунтовне осмислення одного з найбільших і найінформативніших скіфських могильників Дніпровського Лісостепу, який дозволяє по-новому подивитися на соціальну структуру, вірування та повсякденне життя населення Великої Скіфії.
Дослідження, що тривало десятиліттями
Системні археологічні розкопки Світловодського могильника розпочалися у 1975 році й тривали до 1986-го, а окремі дозслідження проводилися до 1990 року. Роботи очолювала археологиня Нінель Михайлівна Бокій, завдяки якій вдалося врятувати значну частину пам’ятки від знищення під час активного господарського освоєння території.
Могильник розташовувався на високому плато правого берега Дніпра — типовому для скіфських некрополів місці, яке домінує над навколишнім ландшафтом і підкреслює сакральний статус поховань. Сьогодні ця ділянка фактично інтегрована в міський простір, що робить дослідження ще більш цінним і водночас драматичним.
Некрополь у цифрах і фактах
Світловодський могильник — це масштабний археологічний комплекс, який відображає складну соціальну організацію скіфського суспільства. У ході досліджень археологи зафіксували:
Соціальний портрет скіфської громади
Матеріали могильника демонструють повний соціальний зріз скіфського населення. Тут ховали і озброєних вершників, і жінок, прикрашених коштовними виробами, і дітей, зокрема малюків віком 5-7 років. Такі знахідки свідчать не лише про високу дитячу смертність, а й про важливість родинних і родових зв’язків у скіфському середовищі.
Архітектура поховань була різноманітною: від простих ґрунтових ям до складних катакомб і стовпових гробниць із дерев’яними перекриттями. Більшість померлих орієнтовані головою на захід або південний захід — традиція, пов’язана із солярними уявленнями та культом предків.
Зброя, прикраси і ритуали
Поховальний інвентар зі Світловодського могильника вражає різноманіттям і символізмом. Воїнський комплекс представлений мечами-акінаками, списами, дротиками та масовими стрілецькими наборами. Це підтверджує, що місцеве населення було добре озброєним і мало чітку військову організацію.
Жіночі поховання містили намисто зі скла, бронзові сережки, браслети, гривни та дзеркала — предмети не лише побутові, а й сакральні, пов’язані з уявленнями про красу та потойбіччя.
Ритуальна складова простежується у залишках жертовної їжі — кістках коней, великої та дрібної рогатої худоби, а також у ножах, призначених для обрядових дій.
Світловодський могильник у системі античного світу
Окремий розділ книги присвячений античному імпорту. У похованнях знайдено фрагменти амфор з островів Хіос, Фасос та міста Гераклея, а також чорнолаковий посуд — канфари, кіліки, блюда. Ці знахідки свідчать про активні торговельні контакти місцевих племен із грецькими колоніями Північного Причорномор’я.
Таким чином, територія сучасного Світловодська була частиною широкої економічної та культурної мережі античного світу, де перетиналися степові й середземноморські традиції.
Книга як повернення пам’яті
Праця Олександра Могилова та Нінель Бокій — це не лише підсумок багаторічних розкопок, а й важливий крок у збереженні історичної пам’яті. Вона переконливо доводить: скіфи, які жили на цих землях, були носіями складної культури, розвинених вірувань і далеких торговельних зв’язків.
Повна версія книги містить докладні плани поховань, сотні фотографій знахідок і глибокий аналітичний коментар, що робить її цінною не лише для науковців, а й для всіх, хто цікавиться історією своєї землі.
Системні археологічні розкопки Світловодського могильника розпочалися у 1975 році й тривали до 1986-го, а окремі дозслідження проводилися до 1990 року. Роботи очолювала археологиня Нінель Михайлівна Бокій, завдяки якій вдалося врятувати значну частину пам’ятки від знищення під час активного господарського освоєння території.
Могильник розташовувався на високому плато правого берега Дніпра — типовому для скіфських некрополів місці, яке домінує над навколишнім ландшафтом і підкреслює сакральний статус поховань. Сьогодні ця ділянка фактично інтегрована в міський простір, що робить дослідження ще більш цінним і водночас драматичним.
Некрополь у цифрах і фактах
Світловодський могильник — це масштабний археологічний комплекс, який відображає складну соціальну організацію скіфського суспільства. У ході досліджень археологи зафіксували:
- 158 детально вивчених поховань;
- більшість поховань датується IV століттям до н.е. — періодом найвищого розквіту Великої Скіфії;
- 1738 бронзових і залізних наконечників стріл, що свідчать про значну роль воїнів у місцевій громаді;
- 7 бронзових дзеркал — надзвичайно рідкісну кількість для одного могильника, що вказує на високий соціальний статус частини похованих жінок.
Соціальний портрет скіфської громади
Матеріали могильника демонструють повний соціальний зріз скіфського населення. Тут ховали і озброєних вершників, і жінок, прикрашених коштовними виробами, і дітей, зокрема малюків віком 5-7 років. Такі знахідки свідчать не лише про високу дитячу смертність, а й про важливість родинних і родових зв’язків у скіфському середовищі.
Архітектура поховань була різноманітною: від простих ґрунтових ям до складних катакомб і стовпових гробниць із дерев’яними перекриттями. Більшість померлих орієнтовані головою на захід або південний захід — традиція, пов’язана із солярними уявленнями та культом предків.
Зброя, прикраси і ритуали
Поховальний інвентар зі Світловодського могильника вражає різноманіттям і символізмом. Воїнський комплекс представлений мечами-акінаками, списами, дротиками та масовими стрілецькими наборами. Це підтверджує, що місцеве населення було добре озброєним і мало чітку військову організацію.
Жіночі поховання містили намисто зі скла, бронзові сережки, браслети, гривни та дзеркала — предмети не лише побутові, а й сакральні, пов’язані з уявленнями про красу та потойбіччя.
Ритуальна складова простежується у залишках жертовної їжі — кістках коней, великої та дрібної рогатої худоби, а також у ножах, призначених для обрядових дій.
Світловодський могильник у системі античного світу
Окремий розділ книги присвячений античному імпорту. У похованнях знайдено фрагменти амфор з островів Хіос, Фасос та міста Гераклея, а також чорнолаковий посуд — канфари, кіліки, блюда. Ці знахідки свідчать про активні торговельні контакти місцевих племен із грецькими колоніями Північного Причорномор’я.
Таким чином, територія сучасного Світловодська була частиною широкої економічної та культурної мережі античного світу, де перетиналися степові й середземноморські традиції.
Книга як повернення пам’яті
Праця Олександра Могилова та Нінель Бокій — це не лише підсумок багаторічних розкопок, а й важливий крок у збереженні історичної пам’яті. Вона переконливо доводить: скіфи, які жили на цих землях, були носіями складної культури, розвинених вірувань і далеких торговельних зв’язків.
Повна версія книги містить докладні плани поховань, сотні фотографій знахідок і глибокий аналітичний коментар, що робить її цінною не лише для науковців, а й для всіх, хто цікавиться історією своєї землі.
