“Шляхетне служіння” у Кропивницькому: теплий вечір поезії та музики
- Олександра Бацина
- 6 грудня 2025, 11:10
5 грудня у Кропивницькому відбувся унікальний вечір поезії та музики, який організувала Національна спілка письменників Кіровоградщини та України.
Подія зібрала десятки гостей у «Просторі хоробрих» о 17:00. Вхід був вільний і кожен охочий міг поринути у світ творчості та живого спілкування.
Гості спілкувалися з письменниками Кропивницького та слухали музичний супровід, який створював теплу атмосферу. Вечір відкрила Вікторія Шкабой, яка читала свої вірші про психологічні стани, страждання та здоров’я. Письменниця поєднувала гумор і серйозні теми, а також представила уривки зі своєї книги «Місто втечі», яку відвідувачі могли придбати з автографом.
Андрій Хоменко виконав “Баладу про Морозенка” та “Баладу про матір” на 12-струнній гітарі. Його виступ був емоційним і щирим, а сам музикант наголосив, що має диски з записами виконаних творів. Прозвучали також рядки зі “Жебрака” Гончаренка.
Поетеса Ольга прочитала поему про українські міста, які постраждали від війни. Чернігів, Суми, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Одеса та інші населені пункти у її текстах оживали через історію, біль і переживання, які вона передавала слухачам.
Оксана Івашина представила вірші про кохання і пристрасть та поділилася планами видати власну книгу. ЇЇ поезія була яскрава та інтимна, зачепивши струни серця.
Костянтин, діючий авіадиспетчер, читав свої твори та згадував життя у Севастополі, висловивши вдячність колегам, які нині служать на фронті.
Поетеса самоучка Ольга Конольська представила “вірш-замовляння”, почавши його рядком “я загубила ключі від раю”. У її текстах відчувалась філософська релігійність, що змушувала замислитись кожного слухача.
Олена Казакова читала поезії-афірмації, говорила про трансформацію страху в любов і нагадувала, що “наші волонтери як янголи”. Її слова знайшли відгук у публіки, адже волонтери щодня допомагають військовим, цивільним і навіть тваринам.
Фінальний акорд вечора створила Надія Сергіївна з віршем “Змієлов”. Читання при свічках додало камерності. Попри аварійні відключення світла творчий вечір продовжився у теплій атмосфері та залишив у присутніх відчуття єднання.
Захід мав на меті нагадати про важливість української поезії й культури та зібрати кошти на потреби Збройних сил України. Учасники охоче долучалися до збору, роблячи свій внесок у підтримку оборонців.
Пам’ятаймо, кому завдячуємо можливістю проводити такі мирні й теплі зустрічі, і зберігаймо творчість та людяність у повсякденному житті.
Гості спілкувалися з письменниками Кропивницького та слухали музичний супровід, який створював теплу атмосферу. Вечір відкрила Вікторія Шкабой, яка читала свої вірші про психологічні стани, страждання та здоров’я. Письменниця поєднувала гумор і серйозні теми, а також представила уривки зі своєї книги «Місто втечі», яку відвідувачі могли придбати з автографом.
Андрій Хоменко виконав “Баладу про Морозенка” та “Баладу про матір” на 12-струнній гітарі. Його виступ був емоційним і щирим, а сам музикант наголосив, що має диски з записами виконаних творів. Прозвучали також рядки зі “Жебрака” Гончаренка.
Поетеса Ольга прочитала поему про українські міста, які постраждали від війни. Чернігів, Суми, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Одеса та інші населені пункти у її текстах оживали через історію, біль і переживання, які вона передавала слухачам.
Оксана Івашина представила вірші про кохання і пристрасть та поділилася планами видати власну книгу. ЇЇ поезія була яскрава та інтимна, зачепивши струни серця.
Костянтин, діючий авіадиспетчер, читав свої твори та згадував життя у Севастополі, висловивши вдячність колегам, які нині служать на фронті.
Поетеса самоучка Ольга Конольська представила “вірш-замовляння”, почавши його рядком “я загубила ключі від раю”. У її текстах відчувалась філософська релігійність, що змушувала замислитись кожного слухача.
Олена Казакова читала поезії-афірмації, говорила про трансформацію страху в любов і нагадувала, що “наші волонтери як янголи”. Її слова знайшли відгук у публіки, адже волонтери щодня допомагають військовим, цивільним і навіть тваринам.
Фінальний акорд вечора створила Надія Сергіївна з віршем “Змієлов”. Читання при свічках додало камерності. Попри аварійні відключення світла творчий вечір продовжився у теплій атмосфері та залишив у присутніх відчуття єднання.
Захід мав на меті нагадати про важливість української поезії й культури та зібрати кошти на потреби Збройних сил України. Учасники охоче долучалися до збору, роблячи свій внесок у підтримку оборонців.
Пам’ятаймо, кому завдячуємо можливістю проводити такі мирні й теплі зустрічі, і зберігаймо творчість та людяність у повсякденному житті.
Фото: авторки
