Світловодська громада провела в останню земну дорогу Романа Вічева
- 5 березня 2025, 12:01
4 березня у Світловодську попрощалися з полеглим 29-річним молодшим сержантом Романом Вічевим, який віддав своє життя за Україну. О 10:00 на центральній площі міста зібралися рідні, друзі, побратими, представники влади та жителі громади, щоб віддати останню шану загиблому захиснику.
Чин похорону звершив благочинний Світловодського округу, настоятель храму Святителя Миколая Чудотворця міста Світловодська протоієрей Роман Батіг.
Художня керівниця Світловодського міського Палацу культури, представниця Корпусу військових капеланів ХСП Марина Салабутіна розповіла про Романа, попросила покласти квіти й оголосила хвилину мовчання у пам’ять про нього.
Роман Вічев народився 3 листопада 1995 року та все життя був частиною Світловодської громади. Тут він зростав, навчався, працював. З 2016 по 2019 рік проходив службу в зоні АТО за контрактом. У вересні 2022 року знову став до лав Збройних сил України. Служив у 1-му механізованому батальйоні, обіймаючи посаду молодшого сержанта, командира міномета 3-го відділення 2-го мінометного взводу 1-ї мінометної батареї.
Побратими знали його під позивним "Грім". Вони згадують його як рішучого, сміливого, вірного товариша, на якого завжди можна було покластися. За виявлену відвагу та мужність у бою він був нагороджений відзнакою "За хоробрість у бою".
24 лютого 2025 року Роман загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нікольське в Курській області.
До громади звернувся міський голова Андрій Маліцький, наголосивши на важливості пам’ятати про подвиг кожного воїна.
Про бойовий шлях Романа говорив головний сержант мінометного взводу Віталій Біловол.
Після прощання у Світловодську, ще одна церемонія відбулася біля Павлівського сільського Будинку культури. Там з воїном попрощалися жителі села, а після цього Романа Вічева поховали на сільському кладовищі.
У Романа залишилися дружина та п’ятирічний син, мати, батько та троє братів.
Разом із Романом службу ніс його пес Кекс — улюбленець родини. Тепер Кекс залишиться з побратимами та продовжить службу вже за свого господаря.
Вічна пам’ять герою…
Художня керівниця Світловодського міського Палацу культури, представниця Корпусу військових капеланів ХСП Марина Салабутіна розповіла про Романа, попросила покласти квіти й оголосила хвилину мовчання у пам’ять про нього.
Роман Вічев народився 3 листопада 1995 року та все життя був частиною Світловодської громади. Тут він зростав, навчався, працював. З 2016 по 2019 рік проходив службу в зоні АТО за контрактом. У вересні 2022 року знову став до лав Збройних сил України. Служив у 1-му механізованому батальйоні, обіймаючи посаду молодшого сержанта, командира міномета 3-го відділення 2-го мінометного взводу 1-ї мінометної батареї.
Побратими знали його під позивним "Грім". Вони згадують його як рішучого, сміливого, вірного товариша, на якого завжди можна було покластися. За виявлену відвагу та мужність у бою він був нагороджений відзнакою "За хоробрість у бою".
24 лютого 2025 року Роман загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Нікольське в Курській області.
"Сьогодні Світловодськ знову в жалобі. Ми понесли ще одну велику втрату — воїна, який віддав своє життя за найдорожче — свою родину, свою землю, свою Батьківщину. Він був щирим, відкритим, закоханим у життя, відданим сином, братом, батьком і чоловіком. Роман жив для інших, а тепер житиме у наших серцях вічно".
Марина Салабутіна
До громади звернувся міський голова Андрій Маліцький, наголосивши на важливості пам’ятати про подвиг кожного воїна.
"Ми повинні щоразу розповідати нашим дітям, яку страшну ціну платять захисники України, кладучи свої життя, щоб ми могли жити і працювати під мирним небом".
Андрій Маліцький
Про бойовий шлях Романа говорив головний сержант мінометного взводу Віталій Біловол.
"Я знав Рому з перших днів, ми були разом понад два роки. За цей час він змінився, зріс як воїн, як особистість. Він був тим, на кого можна покластися в бою. В нашому колективі Роми буде не вистачати – не було жодної людини, яка б сказала про нього щось погане, він залишав після себе тільки добрі спогади. Я хочу попросити кожного з вас змінити своє життя на краще в пам’ять про Рому: помиритися з близькими, подбати про своє здоров’я, бути добрішими один до одного. Ми з хлопцями зробимо все, щоб перемогти, але ця перемога має зробити наше життя кращим. Заради всіх полеглих, яких ви бачите на цій площі".
Віталій Біловол
Після прощання у Світловодську, ще одна церемонія відбулася біля Павлівського сільського Будинку культури. Там з воїном попрощалися жителі села, а після цього Романа Вічева поховали на сільському кладовищі.
У Романа залишилися дружина та п’ятирічний син, мати, батько та троє братів.
Разом із Романом службу ніс його пес Кекс — улюбленець родини. Тепер Кекс залишиться з побратимами та продовжить службу вже за свого господаря.
Вічна пам’ять герою…
