Атмосферу заходу, який відбувся на території історико-культурного заповідника «Чорний Ворон», створили його учасники, багато з яких були огорнуті синьо-жовтими прапорами, а також пісня «Ой кряче ворон, ой кряче чорний» та вірш Тараса Шевченка «Холодний Яр», які прозвучали на початку мітингу.

Ведучий — історик Юрій Митрофаненко — нагадав присутнім про події, які розгорнулися в урочищі у 1920 році, коли холодноярці прийняли останній бій з більшовиками-будьонівцями. Тож не лише Черкащина, а й Кропивниччина (формально Кіровоградщина) має історію часів національно-визвольних змагань 1917-1922 років. 



На знак шани героям різних поколінь присутні поклали квіти до могили отамана Миколи Скляра (Чорного Ворона) і його побратимів, а переможці чемпіонату України з бойового самбо, вихованці спортивного клубу «Чорний Ворон» підняли Державний Прапор і прапор холодноярців. 

Слово мали начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович, голова обласної ради Юрій Дрозд, архієпископ Кропивницький і Голованівський Марк. Владика також провів панахиду за загиблими.

Директор обласного краєзнавчого музею Борис Шевченко і головний розробник проєкту Володимир Рак представили концепцію майбутнього меморіального комплексу на території заповідника.



Потім учасники події переїхали до Розумівки, де відвідали музей історії села і почули розповідь Юрія Митрофаненка про три нові експонати в колекції музею. Це одяг, у схожому на який, можливо, ходила кохана отамана Чорного Ворона Варвара Левцун: старовинна сорочка та подолки (підтичка до неї) і репліка на вбрання початку ХХ століття, знайдена в селі Бірках Олександрівської громади та відтворена проєктом «Баба Єлька. Мода». Також картина кропивницького живописця Андрія Хвороста «Остання зустріч», на якій зображено прощання Варвари з Чорним Вороном. А ще гладкоствольна гвинтівка Бердана, по-народному берданка, яку знайшли під час експедиції під стріхою однієї із покинутих хат на території Олександрівщини.

Також дізналися, що незабаром на музей чекають суттєві зміни. Його майбутні відвідувачі не побачать великої експозиції, присвяченої родині Раєвських. Саме це прізвище тривалий час асоціювалося з Розумівкою, бо вона і ще п'ять сіл поблизу були спадщиною генерала російської армії часів війни з Наполеоном Миколи Раєвського. У Розумівку свого часу приїздили російські посадовці Черномирдін і Єгошкін, тут навіть хотіли відкривати цех з виробництва палєхської мініатюри і взагалі створити «центр руського міра» в центрі Україні. Нарешті гідне місце в історії займуть українські герої, а не нав’язані чужинці, запевнив Юрій Митрофаненко, подякувавши при цьому за активну громадянську позицію т.в.о. директора Олександрівського краєзнавчого музею Василеві Білошапці. 

У розумівській церкві владика Марк провів молитву за перемогу українського війська та мир в Україні. 

У концертній залі сільського Будинку культури солісти і дуети проєкту «Творчі волонтери» подарували глядачам популярні українські пісні різних років. Із окремою програмою виступив оркестр третього окремого полку спеціального призначення. 



Після закінчення концерту охочих частували козацьким кулешем і чаєм з різнотрав’я. 

А делегація області взяла участь у Всеукраїнських вшануваннях героїв Холодного Яру на хуторі Буда на Черкащині.