Знам’янський міський краєзнавчий музей

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Знам’янський міський краєзнавчий музей був заснований у січні 2004 року на підставі рішення ХХІІ сесії Знам’янської міської ради двадцять четвертого скликання від 14 листопада 2003 року. Згідно з іншим рішенням міських депутатів, прийнятим 13 травня 2004 року, філією міського краєзнавчого музею стала «Кобзарева світлиця» — унікальний музей, створений в 1961 році і присвячений Великому Кобзареві та його нащадкам — знам’янчанам, представникам Шевченкового роду — родині Красицьких, який довгий час був єдиним в області літературним музеєм та музеєм пам’яті Тараса Шевченка.





СЬОГОДЕННЯ МУЗЕЮ

Нині «Кобзарева світлиця» займає лише одну з чотирьох кімнат міського краєзнавчого музею, розташованого на першому поверсі п’ятиповерхового будинку в центрі міста. Вхід до музею прикрашає меморіальна дошка на честь В’ячеслава Євгеновича Шкоди — славетного нащадка Великого Кобзаря, почесного громадянина Знам’янки, краєзнавця та шевченкознавця, який довгий час очолював музей «Кобзарева світлиця».



На сьогоднішній день у фондах міського краєзнавчого музею зберігається 3700 експонатів основного та 2500 допоміжного фондів, розташованих у чотирьох кімнатах закладу, що займає площу більше 140 кв. м.



ЩО ПОДИВИТИСЯ

Для зручності відвідувачів, представлені в оглядових залах експозиції розподілені на тематичні розділи. В їх числі: «Археологія Знам’янщини», де можна побачити результати археологічних знахідок дослідників території всього Знам’янського району, датовані періодами кам’яного, мідно-кам’яного і бронзового віків, а також елементи Скіфської (VІІ-ІІ століття до нашої ери) та Чорноліської культури — знаряддя праці, зброю та залишки посуду тощо; «Козацькими шляхами» — тематична виставка, в якій зібрані предмети побуту та зброя часів козацької доби, надані музею козаками окремого Чорноліського полку імені козака Мамая. З-поміж них — копія справжньої козацької гармати з ядрами.







«Вклонімося великим тим рокам» — експозиція, присвячена рокам Другої світової війни; «Рідне місто моє» — центральна експозиція музею, що розповідає про історію Знам’янки, її становлення та розвиток. Тут представлені унікальні ретро фотографії та документи, датовані кінцем ХІХ — початком ХХ століття, а головним експонатом цієї виставки є великий макет міста (на фото), на якому можна побачити, як виглядала Знам’янка рівно 100 років тому — в 1917 році, ще до руйнації старовинної церкви Святої Тетяни та старої будівлі вокзалу.







Представлені в експозиції, присвяченій рідному місту, і фотографії Знам’янки 70-років минулого сторіччя: «Новобудови міста». Окрема сторінка історії Знам’янки присвячена залізниці, завдяки якій, власне, і було збудоване сучасне місто, місто залізничників.

В етнографічній кімнаті «Декоративно-ужиткове мистецтво та селянський побут» представлені знаряддя праці та побуту місце-
вих селян, ікони, зразки декоративно-ужиткового мистецтва кінця XIX — початку ХХ століття, зокрема старовинні рушники, а також елементи одягу.





У 2016 році в музеї було створено ще одну постійно діючу експозицію під назвою: «Герої не вмирають», присвячену пам’яті воїнів-знам’янчан, які загинули в АТО.





ВІДОМІ ЗЕМЛЯКИ

Окрема експозиція музею присвячена знам’янчанам, які прославили рідне місто та видатним персоналіям, доля яких була пов’язана зі Знам’янкою. У їх числі Андрій Віталійович Лисенко — брат видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка, який переїхав до Знам’янки в 1884 році, будучи призначеним на посаду головного лікаря новозбудованої залізничної лікарні. Завдяки такому повороту долі, у Знам’янці побували і сам Микола Лисенко, і інші музичні і театральні діячі, зокрема, драматург Михайло Старицький, автор п’єси «За двома зайцями», який створив з числа знам’янчан-залізничників драматичний гурток.

Прославили малу Батьківщину і діти Андрія Лисенка: його син Юрій Андрійович став уславленим актором і працював у театрі разом з такими відомими майстрами сцени, як Марія Костянтинівна Заньковецька та Панас Карпович Саксаганський, а донька Наталія Андріївна стала зіркою німого кіно і разом з чоловіком — видатним кіноактором Іваном Іллічем Мозжухіним знялася більше, ніж у 200 фільмах.

Пишаються знам’янчани і тим, що на Знам’янщині народився і виріс відомий польський композитор Кароль Шимановський.



НАЙЦІКАВІШІ ЕКСПОНАТИ

У числі найцікавіших експонатів музею наш гід — хранитель його фондів Олег Моліс — назвав кам’яний молоток, що відноситься до періоду кам’яного віку, знайдений неподалік села Мошорине Знам’янського району, орієнтовно виготовлений за VII тисяч років до нашої ери. За словами краєзнавця, це найстарша археологічна знахідка Знам’янщини.



До найцінніших експонатів музею можна віднести і ритуальну чашу часів Сабатинівської культури, знайдену на території Знам’янського району в 2009 році. Ця чаша належить до перехідного періоду від бронзового до залізного віку і датована ХІІ-ІХ ст. до н.е.



У числі оригінальних експонатів, представлених нині в музеї, наш гід акцентував нашу увагу на роботі місцевого художника Олега Єніна, виконану у стилі рельєфної аерографіки. Взагалі у музеї можна побачити багато художніх полотен, у тому числі картини Бориса Єгорова, роботи Миколи Пунтуса та художника з Кропивницького Михайла Надєждіна, а також акварелі знам’янчанина Анатолія Татарова.



Години роботи: щодня з 8:00 до 17:00 (обідня перерва з 12:00 до 13:00), крім неділі та понеділка.

Вартість відвідування: суто символічна — 2 гривні для дітей і 3 гривні для дорослих, екскурсійне обслуговування — 20 гривень.

Адреса: м. Знам’янка, вул. Глібка, 28в.

Телефон: (05233) 2-09-09.