М. Знам’янка, Кіровоградська область
«Кобзарева світлиця» — філія краєзнавчого музею міста Знам’янка
9 березня 2017 року Україна відзначила 203 роки від Дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Поталанило тим містам і куточкам, з якими пов’язаний життєвий шлях Кобзаря. А із Знам’янкою пов’язана інша історія шевченкіани, адже тут довгий час жили нащадки Тараса Григоровича по його старшій сестрі Катерині. Це — цікавий факт, яким пишаються знам’янчани.
М. Знам’янка, Кіровоградська область,
вул. Глібка, 28в.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
У 1961 році у колишньому Союзі відзначалася 100-а річниця від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка. Ще з початку ХХ століття у селі Мошорине, що у 12 км на південь від міста Знам’янка, мешкала внучата племінниця Т.Г.Шевченка Катерина Максимівна Красицька (1873-1967) і її донька Антоніна Вереміївна Красицька (1907-1991). Міська влада запросила жінок у місто з пропозицією створити у Знам’янці кімнату-музей Тараса Шевченка.
20 березня 1961 року Катерина Красицька отримала ошатний будиночок у центрі Знам’янки за адресою: вул. Жовтнева, 33. За короткий час, за допомогою директора Обласного краєзнавчого музею Олени Ноземцевої, у будинку була створена гідна музейна кімната з цікавою експозицією, присвяченою Т.Г.Шевченку і його нащадкам.
Кімната-музей Т.Г.Шевченка діяла у Знам’янці протягом 15 років — з 1961 по 1976. За цей час у кімнаті-музеї побувало 22,5 тисяч гостей, тут проводилися поетичні читання, фестивалі, виставки мистецтва, шкільні заходи і уроки. Та за Генеральним планом розвитку міста у середині 1970-х років одноповерхові будинки на центральній вулиці були знесені. Серед них опинився і будиночок кімнати-музею Тараса Шевченка. Її експозиція довгий час перебувала в інших місцях.
У 1989 році був зведений п’ятиповерховий будинок по вул. Ю.Глібка, 28в, де і був відроджений музей Т.Г.Шевченка, який отримав назву «Кобзарева світлиця». Директором музею став інший нащадок роду Тараса Шевченка — краєзнавець В’ячеслав Шкода. У листопаді 2003 року Знам’янська міська рада прийняла рішення про створення у Знам’янці Міського краєзнавчого музею.
Спеціальним рішенням кімната «Кобзарева світлиця» була оголошена філією Міського краєзнавчого музею, який діє з 1 січня 2004 року.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Знам’янчани пишаються тим, що в місті проживали і проживають дотепер нащадки Шевченкового роду. Серед них є ті, які не тільки зберігають пам’ять про свій родовід, а і збагачують цю спадщину. Це сім’я Шкоди. В’ячеслав Євгенович Шкода — почесний громадянин міста Знам’янка, краєзнавець, шевченкознавець, продовжив справу Красицьких. Після смерті Антоніни Вереміївни він очолив музей «Кобзарева світлиця». Протягом багатьох років працював над генеалогією Красицьких. Яніна Шкода та внучка Анастасія Шкода мешкають в нашому місті дотепер і продовжують його справу.
Довгий час «Кобзарева світлиця» залишалася єдиним в нашій області літературним музеєм та музеєм пам’яті Тараса Шевченка.
МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА У ЦЕНТРІ ЗНАМ’ЯНКИ:
У 2011 році Міський краєзнавчий музей ініціював акцію вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка і зберігачів його пам’яті у Знам’янці — Катерини та Антоніни Красицьких. До цієї акції долучилися учні НВК «Знам’янська ЗШ №2 — ліцей», члени дитячо-молодіжної громадської організації «Оберіг» — керівник — вчитель історії Світлана Філіппова, учні ЗОШ №3 і їхня вчителька — вчитель історії ЗШ №3 Валентина Літвінова, депутати Кіровоградської обласної та міської ради: Андрій М’який, Федір Згривець, Ірина Малик, Олександр Горбунов, Юрій Гребенчук, Сергій Бойко та Андрій Табалов, меценат Олександр Шкурко, завідуюча навчально-методичним кабінетом обласного інституту післядипломної освіти вчителів Лариса Гайда.
22 травня 2011 року, у день 150-ї річниці від дня перепоховання Т.Г. Шевченка, на фасаді п’ятиповерхової будівлі по вул. М. Грушевського, 33 у центрі Знам’янки була відкрита меморіальна дошка на честь Катерини Максимівни і Антоніни Вереміївни Красицьких. На меморіальній дошці зображені обличчя простих жінок, які зберігали пам’ять Кобзаря та стали одними з початківців музейної справи у Знам’янці. Того ж травня на Північному кладовищі міста були встановлені нові надгробки на могилах Катерини і Антоніни Красицьких. А сьогодні і Міський краєзнавчий музей прикрашає меморіальна дошка на честь іншого нащадка великого Кобзаря — В’ячеслава Євгеновича Шкоди.
ЩО ПОДИВИТИСЯ У «КОБЗАРЕВІЙ СВІТЛИЦІ»:
У філії Міського краєзнавчого музею «Кобзарева світлиця» можна побачити картини члена Національної спілки художників України Б.Єгорова: «Кобзарі», «К.М.Красицька і А.В.Красицька», «Будинок-музей Т.Г.Шевченка у Знам’янці»; ознайомитися з унікальною схемою «Гілки Шевченкового роду по Катерині — старшій сестрі поета», побачити роботи з природних матеріалів Антоніни Красицької, різьблення по дереву майстрів Сергія Батюка і Миколи Пунтуса, портрети нащадків Т.Г.Шевченка — Красицьких роботи знам’янчанина Михайла Гришина.
У музеї представлені копії робіт Фотія Красицького «Подруги» та «Гість із Запоріжжя», оригінал яких знаходиться у Державному музеї образотворчого мистецтва у Києві. Зберігаються тут і видання Шевченківського «Кобзаря» мовами багатьох народів світу, пам’ятні значки, поштові марки, макети, створені здебільшого учнями, і подаровані музею його гостями.
Адреса: м. Знам’янка, вул. Глібка, 28в.
Контактний телефон: (05233) 2-09-09.
У 1961 році у колишньому Союзі відзначалася 100-а річниця від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка. Ще з початку ХХ століття у селі Мошорине, що у 12 км на південь від міста Знам’янка, мешкала внучата племінниця Т.Г.Шевченка Катерина Максимівна Красицька (1873-1967) і її донька Антоніна Вереміївна Красицька (1907-1991). Міська влада запросила жінок у місто з пропозицією створити у Знам’янці кімнату-музей Тараса Шевченка.
20 березня 1961 року Катерина Красицька отримала ошатний будиночок у центрі Знам’янки за адресою: вул. Жовтнева, 33. За короткий час, за допомогою директора Обласного краєзнавчого музею Олени Ноземцевої, у будинку була створена гідна музейна кімната з цікавою експозицією, присвяченою Т.Г.Шевченку і його нащадкам.
Кімната-музей Т.Г.Шевченка діяла у Знам’янці протягом 15 років — з 1961 по 1976. За цей час у кімнаті-музеї побувало 22,5 тисяч гостей, тут проводилися поетичні читання, фестивалі, виставки мистецтва, шкільні заходи і уроки. Та за Генеральним планом розвитку міста у середині 1970-х років одноповерхові будинки на центральній вулиці були знесені. Серед них опинився і будиночок кімнати-музею Тараса Шевченка. Її експозиція довгий час перебувала в інших місцях.
У 1989 році був зведений п’ятиповерховий будинок по вул. Ю.Глібка, 28в, де і був відроджений музей Т.Г.Шевченка, який отримав назву «Кобзарева світлиця». Директором музею став інший нащадок роду Тараса Шевченка — краєзнавець В’ячеслав Шкода. У листопаді 2003 року Знам’янська міська рада прийняла рішення про створення у Знам’янці Міського краєзнавчого музею.
Спеціальним рішенням кімната «Кобзарева світлиця» була оголошена філією Міського краєзнавчого музею, який діє з 1 січня 2004 року.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Знам’янчани пишаються тим, що в місті проживали і проживають дотепер нащадки Шевченкового роду. Серед них є ті, які не тільки зберігають пам’ять про свій родовід, а і збагачують цю спадщину. Це сім’я Шкоди. В’ячеслав Євгенович Шкода — почесний громадянин міста Знам’янка, краєзнавець, шевченкознавець, продовжив справу Красицьких. Після смерті Антоніни Вереміївни він очолив музей «Кобзарева світлиця». Протягом багатьох років працював над генеалогією Красицьких. Яніна Шкода та внучка Анастасія Шкода мешкають в нашому місті дотепер і продовжують його справу.
Довгий час «Кобзарева світлиця» залишалася єдиним в нашій області літературним музеєм та музеєм пам’яті Тараса Шевченка.
МЕМОРІАЛЬНА ДОШКА У ЦЕНТРІ ЗНАМ’ЯНКИ:
У 2011 році Міський краєзнавчий музей ініціював акцію вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка і зберігачів його пам’яті у Знам’янці — Катерини та Антоніни Красицьких. До цієї акції долучилися учні НВК «Знам’янська ЗШ №2 — ліцей», члени дитячо-молодіжної громадської організації «Оберіг» — керівник — вчитель історії Світлана Філіппова, учні ЗОШ №3 і їхня вчителька — вчитель історії ЗШ №3 Валентина Літвінова, депутати Кіровоградської обласної та міської ради: Андрій М’який, Федір Згривець, Ірина Малик, Олександр Горбунов, Юрій Гребенчук, Сергій Бойко та Андрій Табалов, меценат Олександр Шкурко, завідуюча навчально-методичним кабінетом обласного інституту післядипломної освіти вчителів Лариса Гайда.
22 травня 2011 року, у день 150-ї річниці від дня перепоховання Т.Г. Шевченка, на фасаді п’ятиповерхової будівлі по вул. М. Грушевського, 33 у центрі Знам’янки була відкрита меморіальна дошка на честь Катерини Максимівни і Антоніни Вереміївни Красицьких. На меморіальній дошці зображені обличчя простих жінок, які зберігали пам’ять Кобзаря та стали одними з початківців музейної справи у Знам’янці. Того ж травня на Північному кладовищі міста були встановлені нові надгробки на могилах Катерини і Антоніни Красицьких. А сьогодні і Міський краєзнавчий музей прикрашає меморіальна дошка на честь іншого нащадка великого Кобзаря — В’ячеслава Євгеновича Шкоди.
ЩО ПОДИВИТИСЯ У «КОБЗАРЕВІЙ СВІТЛИЦІ»:
У філії Міського краєзнавчого музею «Кобзарева світлиця» можна побачити картини члена Національної спілки художників України Б.Єгорова: «Кобзарі», «К.М.Красицька і А.В.Красицька», «Будинок-музей Т.Г.Шевченка у Знам’янці»; ознайомитися з унікальною схемою «Гілки Шевченкового роду по Катерині — старшій сестрі поета», побачити роботи з природних матеріалів Антоніни Красицької, різьблення по дереву майстрів Сергія Батюка і Миколи Пунтуса, портрети нащадків Т.Г.Шевченка — Красицьких роботи знам’янчанина Михайла Гришина.
У музеї представлені копії робіт Фотія Красицького «Подруги» та «Гість із Запоріжжя», оригінал яких знаходиться у Державному музеї образотворчого мистецтва у Києві. Зберігаються тут і видання Шевченківського «Кобзаря» мовами багатьох народів світу, пам’ятні значки, поштові марки, макети, створені здебільшого учнями, і подаровані музею його гостями.
Адреса: м. Знам’янка, вул. Глібка, 28в.
Контактний телефон: (05233) 2-09-09.
Олег Моліс,
головний зберігач фондів краєзнавчого музею міста Знам’янка
головний зберігач фондів краєзнавчого музею міста Знам’янка
