Народилися обоє на Сумщині. Сама назва рідного села: «Сумська область, Роменський район, село Сміле, куток Бондарівка», — звучить із вуст Євдокії Андріївни як музика. Село мало свої традиції, якими жила місцева молодь, серед них і бойова дівчина. Удень поралася біля биків, жала у полі, молотила ціпом, а ввечері всі збиралися у найбільшій хаті, де були сміх, жарти та пісні.

Одного разу, як це зазвичай і буває, доля зробила так, що молодий солдат прийшов у відпустку і з першого погляду закохався у гарну дівчину. Оскільки служба у далекій Киргизії продовжувалася, розпочався роман у листах. Жінка й зараз напам’ять знає довгу адресу військової частини, яку писала безліч разів, а у відповідь отримувала незмінне: «Завжди твій Іван». Повернувшись додому, він запропонував руку і серце, привів молоду дружину у своє подвір’я, де жили мама Ганна Федорівна та старший брат із сім’єю. Будували свою сім’ю. Чесно і віддано працювали у колгоспі «Прогрес»: Іван Григорович — водієм, Євдокія Андріївна — у рільничій бригаді, де сапала ланку, проривала буряки — 22 сотки в день, гектар за п’ять днів. «Неодноразово на мою честь піднімали прапор трудової слави», — розповідає жінка соромлячись. Та її руки говорять про це промовистіше…

У любові народилися донька Тетяна і син Григорій.

А у квітні 1981 року сім’я вирішила перебратися до своєї рідні у село Павлівка Світловодського району, яке стало для них рідним. Чоловік працював на Світловодському заводі твердих сплавів і тугоплавких металів, а дружина — кухарем у шкільній їдальні. На той час у Павлівській школі навчалося більше трьохсот учнів, тож трьом працівницям випадало і їздити на заготівлю продуктів, і квасити, і пекти. Відкритість, доброзичливість і гостинність сім’ї Маліїв магнітом притягнула до себе друзів і гарних сусідів. Завжди допомагали односельчанам і ділилися тим, що мали. (Знову ж таки, найкраще про це свідчить і те, що павлівчани залюбки показували нам дорогу до їхнього будинку, відгукуючись про цю сім’ю виключно з повагою. А за час нашого спілкування з різними питаннями на подвір’я завітало двоє сусідів — авт.).

Щасливе подружжя дочекалося онучок, Юлію та Анастасію, та радіє вже трьом правнукам: Владиславі, Зоряні та Дем’яну.

Євдокія Андріївна має дзвінкий сильний голос. З дитинства співала на вечорницях. Знає багато обрядів та пісень. У її власному рукописному каталозі 132 пісні, тексти яких теж записані з різного роду примітками та коментарями. Це справжній скарб для етнографічної експедиції (на яку жінка по-справжньому чекає, аби передати свої знання). Зараз же до неї кожного року приїздять на фольклорну практику студенти, і приходять зі шкільними завданнями учні Павлівської школи. Їх вона вчить і вишивці, якою майстерно володіє. Має власні великі та надзвичайно акуратні роботи у техніці хрестик, гладь, мережка білим по білому, килимова вишивка та плетиво гачком. У справжній печі господиня випікає паски, пироги та короваї, які замовляють односельці. 2015 року жінку визнано кращою коровайницею району, про що свідчить грамота, якою Євдокія Андріївна пишається. А на всіх підвіконнях будинку буяють королівські орхідеї та бальзаміни.

Іван Григорович — затятий рибалка. Навіть після нічної зміни сідав на велосипед та долав багато кілометрів до Світловодська, щоб дістатися власного рибного місця. А коли дружина захворіла, повністю перебрав усі хатні клопоти на себе і скрізь встигав. А ще він на вулиці — «недипломований перукар», підстриже всіх, хто забажає: чи то польку, чи канадку, чи бокс зробить. Ніколи не був байдужим ні до своїх рідних, ні до чужих. Батько завжди говорить: «Живіть на світі, діти, несіть людям добро, світло і щастя. Крокуйте по життю так, ніби йдете з веселою піснею на вустах», — розповідає донька Тетяна.

Сім’я Маліїв не просто зберігає сімейні традиції, вона ними живе. Вінчальні ікони, вишита сорочка свекрухи, дбайливо записані пісні — усе це знаходить продовження у стосунках та у спілкуванні.

— Євдокіє Андріївно, у чому секрет міцного і тривалого шлюбу?

— Секрет у тому, що у сім’ї я була головна (сміється). А якщо серйозно, то він полягає у тому, що ми весь час були і друзями, і любили один одного, і відповідально ставилися до будь-якої справи, якою займалися.

Бажаємо цій чудовій сімейній парі міцного здоров’я та щасливих років життя!