Багато учнів Світловодської загальноосвітньої школи №5 й студентів Світловодського політехнічного коледжу Кіровоградського національного політехнічного університету назвуть своїм улюбленим вчителем Таїсію Іванівну Панасюк (на фото), викладача історії та права.

Вибір професії вчителя історії для Таїсії Іванівни був пов’язаний з романтикою та високими ідеалами. «Колись у дитинстві я почула вислів, що учитель — це інженер людських душ. І ці слова захопили мене цілковито. Більше про жодну професію я думати не могла, адже в цій були сконцентровані усі мої уявлення про благородство, любов до дітей, покликання у житті», — каже вчителька.

До того ж, свого часу про таку роботу мріяла її мама. В силу різних обставин не склалося, тому вона усіляко підтримувала вибір доньки. І Таїсія вступила до Полтавського педагогічного інституту ім.В.Г.Короленка, де із задоволенням вивчала історію та по закінченню отримала кваліфікацію «вчитель історії та суспільствознавства». Разом з дипломом отримала нагрудний знак учителя у вигляді розгорнутої книги. Для неї це стало певним символом і свідченням того, що робота педагога є нескінченною самоосвітою і щоденною роботою з кожним учнем, аби й він прагнув розгортати перед собою все нові і нові сторінки знань.

За розподілом молода вчителька потрапила до Новоукраїнки, а згодом разом з чоловіком переїхала до Світловодська.

Звісно, амбіційна молодість поставила планку працювати у найкращій школі. Як знайти таку у незнайомому місті? За порадою приятельки, обрала загальноосвітню школу №5. Й дотепер вважає її найкращою. Це був справжній колектив однодумців, з роботою без сутичок та будь-яких серйозних непорозумінь. Така атмосфера тут панувала завдяки мудрому директору — Галині Семенівні Рогозинській, яка створила дружний колектив професіоналів. Із теплотою згадує Таїсія Панасюк завуча Аллу Луківну Турчину, яка була надзвичайно вимогливою, але водночас людяною та порядною.

«Мені дуже щастило на хороші класи, — хвалиться вчителька. — Я викладала у багатьох класах, і усі вони були хороші. Найбільшим подарунком учительської долі стала паралель моїх перших випускників. Це випуск 1994 року. Завжди вважала і вважаю їх яскравими, талановитими, творчими і дуже хорошими людьми». У рідній школі Таїсія Іванівна пропрацювала 13 років. За цей час вона навчила історії й праву багатьох дітей. Не усіх учнів пам’ятає, але дуже тішиться, коли до неї підходять дорослі вже люди і кажуть: «А Ви у нас історію викладали…».

Абсолютним тріумфом наполегливої праці Таїсії Іванівни стала участь школярів ЗОШ №5 у обласній олімпіаді з історії та права. Коли вони вибороли УСІ призові місця в УСІХ категоріях.

Викладачем суспільних дисциплін до Світловодського технікуму радіоелектронного приладобудування Таїсію Панасюк запросив його тодішній директор Василь Дуженков. А через два роки вона стала методистом закладу. Тут працює і дотепер, ось уже 15 років. Має чимало методичних розробок, публікується у фахових журналах. Досвід її педагогічної роботи «Структурно-логічні схеми як засіб засвоєння та узагальнення знань» був узагальнений Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України та вийшов друком у вигляді інформаційного бюлетеня у 2010 році. Таїсія Іванівна отримала педагогічне звання викладач-методист вищої категорії.

Як і годиться, як вказав той символічний нагрудний знак учителя, постійно працює над своїм професіоналізмом, вдосконалює та розширює власні знання. Наприклад, минулого року за освітньою програмою з вивчення історії, культури і мови Болгарії «Роден край» відкривала для себе нове у пізнанні цієї країни.

Працює і над вдосконаленням методики викладання, завжди у пошуку нових, цікавих, сучасних форм. Вже декілька років студенти коледжу беруть участь в Оксфордських дебатах та у дебатах у форматі Карла Поппера, організатором та модератором яких є методист коледжу. Тематика дебатів серйозна та різноманітна. Ідея проведення їх у закладі належала Олександру Возному. Підліткам вона так сподобалася, що тепер усі з нетерпінням чекають початку сезону та можливості взяти участь у захопливому заході. Що цікаво, не усі погоджувалися на участь. З кожним учнем Таїсії Іванівні доводилося працювати окремо. Метод батога і пряника теж мав своє місце. Але варто їм було тільки спробувати, як прокидалася цікавість та бажання проявити себе як вправного оратора.

Поза роботою ця освічена та інтелігентна жінка дуже любить читати. На першому місці книги з історії, але не тільки. Дуже любить відкривати щось нове для себе. Не вважає себе рукодільницею, але захопившись вишивкою бісером, вишила ікону. Любить спілкуватися з друзями у будь-якій обстановці, та найбільше на природі з шашликом. Обожнює подорожувати. Багато років поспіль зі своєю подругою двічі на рік обов’язково вирушають у мандрівку Україною. Побували вже у багатьох її куточках. Одними із яскравих вражень стали минулорічний лицарський турнір у Кам’янці-Подільському та поїздка до Болгарії. Отримує задоволення й від звичайних прогулянок містом, і своїм, і будь-яким іншим. Свідомо ставиться до здорового способу життя і регулярно ходить на тренування.

Робота чоловіка не пов’язана з викладацькою діяльністю, проте до професії дружини він ставиться з повагою. Двоє синів Таїсії Іванівни обрали у житті власний шлях, а ось невістки теж працюють в освітянській сфері.

По закінченню бесіди Таїсія Іванівна якось сама собою робить висновок про те, що радість її життя є у повсякденній непомітній роботі, від якої потім отримуєш віддачу.

Педагог переконана, що навчання — це обопільний процес. Навчити можна лише того, хто хоче навчитися. І їй у своїй професії щастить на хороших учнів та колег-однодумців.