Сільський голова Суботців про децентралізацію: «Реформу потрібно проводити, враховуючи конкретну ситуацію»
- 28 червня 2016, 10:01
Тема децентралізації сьогодні постійно обговорюється в засобах масової інформації. Про неї говорять експерти, громадські діячы, представники місцевого самоврядування. Проте дуже хочеться почути думку людей, які і будуть, фактично, реалізувати реформу.
Перша електронна газета поцікавилася позицією Андрія Борідченка, сільського голови Суботців Знам’янського району.
-Яке ваше ставлення до процесів децентралізації та об’єднання громад?
– У нас є вже рішення про створення об’єднаної територіальної громади. Суботцівська сільська рада об’єднує три населених пункти – села Суботці, Коханівку та Костянтинівку. Ми хочемо, щоб центром громади було село Суботці, оскільки тут інфраструктура розвинена на рівні районних центрів. У нас є централізоване водопостачання та газ.
Ми звернулися до своїх суміжних територій – Казарнянської та Трепівської сільських рад. На даний момент від голів сільських рад ми не отримали підтримки. Ми запрошували сільських голів та жителів згаданих населених пунктів на збори громадян з приводу об’єднання, щоб вони послухали наші пропозиції. До речі, те, що ми пропонуємо – це найбільш оптимальний варіант для наших територій. Якщо три сільські ради об’єднаються, то ми матимемо 26 тисяч гектар землі, тобто 26 тисяч квадратних кілометрів. Ми б відповідали усім критеріям. Ми вже об’єднані – разом отримуємо пожежну охорону. Суботцівська амбулаторія є базовою для ФАПу, який знаходиться у Казарнянській сільській раді.
-Чому ж тоді сільські голови не хочуть об’єднуватися?
– У них є побоювання, що вони можуть не виграти вибори на голову об’єднаної громади, оскільки кількість виборців Суботцівської сільської ради дорівнює кількості виборців інших двох названих сільських рад.
– Що дасть вам створення об’єднаної територіальної громади?
– Об’єднання, по-перше, допоможе зберегти усі населенні пункти. Якщо ми зараз об’єднаємося, то встигнемо заскочити до останнього вагону і зможемо отримати фінансування від міжнародних фондів на створення дорожньої мережі. Саме у Суботцях визначена опорна школа і сюди потрібно треба буде підвозити діток. А сьогодні немає доріг, тому потрібні інвестиції. Між центральними садибами дорога в принципі є, вона асфальтована, але потребує капітального ремонту. Між селами дороги насипні та потребують обслуговування.
Об’єднання дозволить збільшити надходження бюджету у три рази, не рахуючи освітньої субвенції. Тому можна буде їх спрямувати на розвиток територій. Наприклад, взяти Суботці. Тут встановлено понад 400 точок зовнішнього освітлення. Усі вулиці освітлені. У нас є комунальне підприємство, яке обслуговує 30 кілометрів водопроводу. Разом з тим, у сусідній сільській раді є проблеми з водопостачанням дитячих садків, шкіл і т.п. У нас є досвід роботи. І це не обов’язково, що будуть працювати виключно комунальники із Суботців. На базових територіях будуть створені філії, які обслуговуватимуть водогони. У Трепівській сільській раді серйозна проблема з водопостачанням, адже водогін належить приватній особі, яка готова передати сільській раді. У той же час сільська рада не може взяти його на баланс, бо у неї немає комунального підприємства, яке б його обслуговувало. А утримання водогону передбачає укладення угоду з енергетиками, бо потрібно качати воду за допомогою електронасосів. Ще потрібно інші дозволи, наприклад, спецводокористування. А ще потрібно подумати про ремонт мереж, яким по 30-40 років. Проблем дуже багато.
– Чи допоможе реформа децентралізації вижити селу?
– У нас вигідне розташування – між обласним та районним центрами. 30% проектів об’єднання територіальних громад, на мою думку, будуть провальними. Теорія відрізняється від практики. Все потрібно приміряти на конкретні території. Я проаналізував територіальний устрій Вінницької області: на 110 тис. гектарів землі обліковується 26 сільських рад. А у нас, у Знамянському районі, на 112 тис. гектарів землі 13 сільських рад. Тобто на Кіровоградщині укрупнення вже відбулося. Можливо, укрупнення потрібно провести точково. Якщо є сільська рада, яка налічує менше 1000 населення, вона не може себе забезпечувати і працює лише на адміністративний апарат. Не потрібно гребти під одну гребінку: один район – одна громада. Можливо, там потрібно створити 2, 4 чи 5 громад.
Реформи на часі, їх проводити необхідно, але враховуючи кожну конкретну територію та ситуацію. На мою думку, населення інформацією не володіє. Або її не хочуть донести, або її немає кому донести, або не спрацьовують Офіси реформ. На мою думку, багато чого залежить від сільський голів. Вони повинні зібрати людей і пояснити усі «за» і «проти» об’єднання.
У 2014 році наша місцева громада була категорично проти створення об’єднаної територіальної громади. А вже сьогодні громада змінила думку. Депутатський корпус одноголосно підтримав рішення про створення громади, але у нас немає підтримки колег із суміжний територій. Ми направили їм пропозиції, терміни розгляду їх давно закінчилися. На жаль, закон передбачає проведення громадських слухань. Ми у себе провели. Але чому мої колеги не хочуть їх проводити?
– Який може бути подальший розвиток подій?
– Я сподіваюсь, що Офіс реформ запрацює з більшою силою. На суміжних територіях є ініціативні групи і я сподіваюсь, що там таки проведуть громадські слухання. Я планую взяти у них участь. Головне почути опонентів. Почути людей. А вони вже нехай приймають рішення щодо об’єднання.
-Яке ваше ставлення до процесів децентралізації та об’єднання громад?
– У нас є вже рішення про створення об’єднаної територіальної громади. Суботцівська сільська рада об’єднує три населених пункти – села Суботці, Коханівку та Костянтинівку. Ми хочемо, щоб центром громади було село Суботці, оскільки тут інфраструктура розвинена на рівні районних центрів. У нас є централізоване водопостачання та газ.
Ми звернулися до своїх суміжних територій – Казарнянської та Трепівської сільських рад. На даний момент від голів сільських рад ми не отримали підтримки. Ми запрошували сільських голів та жителів згаданих населених пунктів на збори громадян з приводу об’єднання, щоб вони послухали наші пропозиції. До речі, те, що ми пропонуємо – це найбільш оптимальний варіант для наших територій. Якщо три сільські ради об’єднаються, то ми матимемо 26 тисяч гектар землі, тобто 26 тисяч квадратних кілометрів. Ми б відповідали усім критеріям. Ми вже об’єднані – разом отримуємо пожежну охорону. Суботцівська амбулаторія є базовою для ФАПу, який знаходиться у Казарнянській сільській раді.
-Чому ж тоді сільські голови не хочуть об’єднуватися?
– У них є побоювання, що вони можуть не виграти вибори на голову об’єднаної громади, оскільки кількість виборців Суботцівської сільської ради дорівнює кількості виборців інших двох названих сільських рад.
– Що дасть вам створення об’єднаної територіальної громади?
– Об’єднання, по-перше, допоможе зберегти усі населенні пункти. Якщо ми зараз об’єднаємося, то встигнемо заскочити до останнього вагону і зможемо отримати фінансування від міжнародних фондів на створення дорожньої мережі. Саме у Суботцях визначена опорна школа і сюди потрібно треба буде підвозити діток. А сьогодні немає доріг, тому потрібні інвестиції. Між центральними садибами дорога в принципі є, вона асфальтована, але потребує капітального ремонту. Між селами дороги насипні та потребують обслуговування.
Об’єднання дозволить збільшити надходження бюджету у три рази, не рахуючи освітньої субвенції. Тому можна буде їх спрямувати на розвиток територій. Наприклад, взяти Суботці. Тут встановлено понад 400 точок зовнішнього освітлення. Усі вулиці освітлені. У нас є комунальне підприємство, яке обслуговує 30 кілометрів водопроводу. Разом з тим, у сусідній сільській раді є проблеми з водопостачанням дитячих садків, шкіл і т.п. У нас є досвід роботи. І це не обов’язково, що будуть працювати виключно комунальники із Суботців. На базових територіях будуть створені філії, які обслуговуватимуть водогони. У Трепівській сільській раді серйозна проблема з водопостачанням, адже водогін належить приватній особі, яка готова передати сільській раді. У той же час сільська рада не може взяти його на баланс, бо у неї немає комунального підприємства, яке б його обслуговувало. А утримання водогону передбачає укладення угоду з енергетиками, бо потрібно качати воду за допомогою електронасосів. Ще потрібно інші дозволи, наприклад, спецводокористування. А ще потрібно подумати про ремонт мереж, яким по 30-40 років. Проблем дуже багато.
– Чи допоможе реформа децентралізації вижити селу?
– У нас вигідне розташування – між обласним та районним центрами. 30% проектів об’єднання територіальних громад, на мою думку, будуть провальними. Теорія відрізняється від практики. Все потрібно приміряти на конкретні території. Я проаналізував територіальний устрій Вінницької області: на 110 тис. гектарів землі обліковується 26 сільських рад. А у нас, у Знамянському районі, на 112 тис. гектарів землі 13 сільських рад. Тобто на Кіровоградщині укрупнення вже відбулося. Можливо, укрупнення потрібно провести точково. Якщо є сільська рада, яка налічує менше 1000 населення, вона не може себе забезпечувати і працює лише на адміністративний апарат. Не потрібно гребти під одну гребінку: один район – одна громада. Можливо, там потрібно створити 2, 4 чи 5 громад.
Реформи на часі, їх проводити необхідно, але враховуючи кожну конкретну територію та ситуацію. На мою думку, населення інформацією не володіє. Або її не хочуть донести, або її немає кому донести, або не спрацьовують Офіси реформ. На мою думку, багато чого залежить від сільський голів. Вони повинні зібрати людей і пояснити усі «за» і «проти» об’єднання.
У 2014 році наша місцева громада була категорично проти створення об’єднаної територіальної громади. А вже сьогодні громада змінила думку. Депутатський корпус одноголосно підтримав рішення про створення громади, але у нас немає підтримки колег із суміжний територій. Ми направили їм пропозиції, терміни розгляду їх давно закінчилися. На жаль, закон передбачає проведення громадських слухань. Ми у себе провели. Але чому мої колеги не хочуть їх проводити?
– Який може бути подальший розвиток подій?
– Я сподіваюсь, що Офіс реформ запрацює з більшою силою. На суміжних територіях є ініціативні групи і я сподіваюсь, що там таки проведуть громадські слухання. Я планую взяти у них участь. Головне почути опонентів. Почути людей. А вони вже нехай приймають рішення щодо об’єднання.
