Пам’ять 22-ох воїнів-визволителів увіковічили в Ясиновому
- 10 травня 2017, 16:37
Навесні минулого року з Харкова до голови Олександрівської райдержадміністрації Ольги Бороти надійшов лист з проханням допомогти розшукати могилу родича, який поліг у бою з нацистськими окупантами наприкінці 1943 року біля села Ясинове. До листа додавався й архівний документ, що засвідчував: 30-31 грудня 1941 року біля лісу загинув 21 захисник Вітчизни.
Пошук їх імен на плитах існуючих поховань визволителів краю нічого не дав. Наче й не було бійців! Тоді Ясинівська сільська рада почала свій пошук. На околицях села, в старій частині цвинтаря, були знайдені кілька могил, зарослих чагарниками і деревами. Дерев’яні обеліски за десятиліття після війни перегнили. Знайшлось лише кілька табличок з іменами, що співпадали з тим скорботним списком. Розпочалась робота з впорядкування могил. І ось, через рік, завдяки зусиллям сільської ради на чолі з Любов’ю Прихідько і директора агрофірми «Ясинівська» Дмитра Мамалата з’явився меморіал з іменами полеглих воїнів-визволителів.
У День пам’яті та примирення пам’ятний знак урочисто відкрили. Ясинівський сільський голова, виступаючи на мітингу, назвала імена полеглих воїнів, розповіла, що вічний спокій на цій землі знайшли один житель Ясинового, дев’ять жителів Красносілля, три — з Михайлівки. Поруч з ними спочивають вічним сном уродженці Вінницької, Дніпропетровської, Полтавської, Харківської, областей, а також вихідці з Сибіру, Смоленщини, Вологодщини, Московської області.
На мітингу виступили також голова райдержадміністрації Ольга Борота, Ясинівський та Красносільский сільські голови Любов Прихідько та Олександра Назаренко, депутат районної ради, завідуюча Ясинівським клубом Алла Федорова, історик-пошуковець з Кропивницького Василь Даценко, який подарував Ясинівській сільській раді свою книгу «Щоб пам’ятали...». Василь Даценко наголосив також, що знайдені могили свідчать про трагедію «чорносороченців» — воїнів, призваних після звільнення краю військкоматами. Це були місцеві жителі, які не те, що зброю, навіть військову форму не встигли отримати, як їх кинули у бій на неминучу смерть. Учасників мітингу привітала і помічник-консультант народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко. Настоятель Свято-Успенської церкви села Михайлівка протоієрей Сергій Кривобок відправив панахиду за всіма загиблими захисниками рідної землі. Пам’ять героїв присутні на мітингу вшанували хвилиною мовчання та поклали квіти до нового пам’ятного знаку.
Урочистості з нагоди Дня пам’яті та примирення продовжились у центрі села Ясинове біля пам’ятника загиблим воїнам-визволителям та загиблим воїнам-односельцям. Біля пам’ятника урочисто відкрили плиту з іменем ще одного воїна-визволителя, уродженця Новосибірської області Івана Єршова, загиблого у грудні 1943 року на території сільської ради біля села Омельгорода. Його могилу цілих п’ять років шукав племінник, полковник запасу, житель міста Василькова на Київщині Олександр В’яткін.
Виявилось, що Іван Єршов був перепохований в Ясиновому разом з іншими визволителями Омельгорода, а значився на могильній плиті в Омельгороді він, як невідомий. Справа в тому, що гвардії старший сержант 375-ї Харківської стрілецької дивізії був зв’язківцем та одним із перших зайшов в Омельгород для встановлення телефонного зв’язку і тоді й загинув. Як розповів племінник воїна-визволителя Олександр В’яткін, виступаючи на мітингу, у Івана Єршова, якому на час загибелі було 28 років, залишилось двоє синів. Обом їм вдова героя Таїсія Єршова допомогла отримати вищу освіту. Один з синів дуже хотів побувати на могилі батька, але хвороба не дозволила йому прибути з Новосибірська. Тож дошку на честь дядька (вона з фото фронтовика) довелось відкривати його племіннику Олександру В’яткіну, який оплатив її виготовлення.
На мітингу також виступили голова районної ради Григорій Гончаренко та Ясинівський сільський голова Любов Прихідько. Протоієрей Сергій Кривобок відправив панахиду в пам’ять про загиблих воїнів. До нової дошки та пам’ятника лягли квіти від присутніх, в тому числі червоні гвоздики поклала помічник-консультант народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко. Пам’ять полеглих захисників Вітчизни була вшанована хвилиною мовчання.
Після мітингу біля сільського клубу відбувся святковий концерт, де прозвучали пісні фронтових років.
У День пам’яті та примирення пам’ятний знак урочисто відкрили. Ясинівський сільський голова, виступаючи на мітингу, назвала імена полеглих воїнів, розповіла, що вічний спокій на цій землі знайшли один житель Ясинового, дев’ять жителів Красносілля, три — з Михайлівки. Поруч з ними спочивають вічним сном уродженці Вінницької, Дніпропетровської, Полтавської, Харківської, областей, а також вихідці з Сибіру, Смоленщини, Вологодщини, Московської області.
На мітингу виступили також голова райдержадміністрації Ольга Борота, Ясинівський та Красносільский сільські голови Любов Прихідько та Олександра Назаренко, депутат районної ради, завідуюча Ясинівським клубом Алла Федорова, історик-пошуковець з Кропивницького Василь Даценко, який подарував Ясинівській сільській раді свою книгу «Щоб пам’ятали...». Василь Даценко наголосив також, що знайдені могили свідчать про трагедію «чорносороченців» — воїнів, призваних після звільнення краю військкоматами. Це були місцеві жителі, які не те, що зброю, навіть військову форму не встигли отримати, як їх кинули у бій на неминучу смерть. Учасників мітингу привітала і помічник-консультант народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко. Настоятель Свято-Успенської церкви села Михайлівка протоієрей Сергій Кривобок відправив панахиду за всіма загиблими захисниками рідної землі. Пам’ять героїв присутні на мітингу вшанували хвилиною мовчання та поклали квіти до нового пам’ятного знаку.
Урочистості з нагоди Дня пам’яті та примирення продовжились у центрі села Ясинове біля пам’ятника загиблим воїнам-визволителям та загиблим воїнам-односельцям. Біля пам’ятника урочисто відкрили плиту з іменем ще одного воїна-визволителя, уродженця Новосибірської області Івана Єршова, загиблого у грудні 1943 року на території сільської ради біля села Омельгорода. Його могилу цілих п’ять років шукав племінник, полковник запасу, житель міста Василькова на Київщині Олександр В’яткін.
Виявилось, що Іван Єршов був перепохований в Ясиновому разом з іншими визволителями Омельгорода, а значився на могильній плиті в Омельгороді він, як невідомий. Справа в тому, що гвардії старший сержант 375-ї Харківської стрілецької дивізії був зв’язківцем та одним із перших зайшов в Омельгород для встановлення телефонного зв’язку і тоді й загинув. Як розповів племінник воїна-визволителя Олександр В’яткін, виступаючи на мітингу, у Івана Єршова, якому на час загибелі було 28 років, залишилось двоє синів. Обом їм вдова героя Таїсія Єршова допомогла отримати вищу освіту. Один з синів дуже хотів побувати на могилі батька, але хвороба не дозволила йому прибути з Новосибірська. Тож дошку на честь дядька (вона з фото фронтовика) довелось відкривати його племіннику Олександру В’яткіну, який оплатив її виготовлення.
На мітингу також виступили голова районної ради Григорій Гончаренко та Ясинівський сільський голова Любов Прихідько. Протоієрей Сергій Кривобок відправив панахиду в пам’ять про загиблих воїнів. До нової дошки та пам’ятника лягли квіти від присутніх, в тому числі червоні гвоздики поклала помічник-консультант народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко. Пам’ять полеглих захисників Вітчизни була вшанована хвилиною мовчання.
Після мітингу біля сільського клубу відбувся святковий концерт, де прозвучали пісні фронтових років.
